Читання днясубота

На літургії

Апостол

Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Ряд. Рим. 3:28–4:3 Послання до Римлян

зач. 853:28Бо ми визнаємо́, що люди́на виправдо́вується ві́рою, незале́жно від діл зако́ну.

29Невже́ Бог є Бог ті́льки іуде́їв, а не і язи́чників? Звича́йно, і язи́чників;

30бо є лише́ оди́н Бог, Котри́й ви́правдає обрі́заних за ві́рою і необрі́заних че́рез ві́ру.

31О́тже, ми зни́щуємо зако́н ві́рою? Зо́всім ні; але́ зако́н утве́рджуємо.

4:1Що ж, ска́жемо, Авраа́м, оте́ць наш, здобу́в че́рез плоть?

2Якщо́ Авраа́м ви́правдався діла́ми, він ма́є похвалу́, але́ не пе́ред Бо́гом.

3Бо що гово́рить Писа́ння? Пові́рив Авраа́м Бо́гові і це вміни́лося йому́ у пра́ведність.

Євангеліє

Лк. 12:32–40 Євангеліє від Луки

зач. 6732Не бі́йся, мале́ ста́до! бо Оте́ць ваш благоволи́в да́ти вам Ца́рство.

33Продава́йте майно́ ва́ше і дава́йте ми́лостиню. Приготу́йте собі́ гаманці́, що не старі́ють, і скарби́, що не зме́ншуються на небеса́х, куди́ зло́дій не наближа́ється, і де міль не то́чить,

34бо де скарб ваш, там і се́рце ва́ше бу́де.

35Хай бу́дуть чре́сла ва́ші підпере́зані і світи́льники засві́чені.

36І ви будьте поді́бні до люде́й, які́ чека́ють пове́рнення госпо́даря свого́ з весі́лля, щоб, коли́ при́йде і посту́кає, нега́йно відчини́ти йому́.

37Блаже́нні ті раби́, госпо́дар яки́х, прийшо́вши, зна́йде їх пильну́ючими; і́стинно говорю́ вам, що він підпере́жеться і поса́дить їх, та, підхо́дячи, служи́тиме їм.

38І коли́ при́йде о дру́гій сторо́жі, або́ о тре́тій сторо́жі при́йде, і зна́йде їх так, то блаже́нні ті раби́.

39Ви зна́єте, що коли́ б знав госпо́дар до́му, о які́й годи́ні при́йде зло́дій, то пильнува́в би і не дав би підкопа́ти до́му свого́.

40Бу́дьте ж і ви гото́ві, бо в яки́й час не сподіва́єтесь, при́йде Син Людськи́й.

Ряд. Мф. 7:24–8:4 Євангеліє від Матфея

зач. 247:24Ото́ж вся́кого, хто слу́хає слова́ Мої́ ці і вико́нує їх, уподі́бню му́жу розу́мному, котри́й збудува́в буди́нок сві́й на ка́мені;

25і пішо́в дощ, і розлили́ся річки́, і зняли́ся вітри́, і ри́нули на буди́нок той, і він не впав, бо був засно́ваний на ка́мені.

26І ко́жен, хто слу́хає ці слова́ Мої́ і не вико́нує їх, уподі́бниться му́жеві нерозу́мному, котри́й збудува́в буди́нок сві́й на піску́;

27і пішо́в дощ, і розлили́ся річки́, і зняли́ся вітри́, і налягли́ на буди́нок той; і він упа́в, і руйнува́ння його́ було́ вели́ке.

28І коли́ Іісу́с скінчи́в слова́ ці, наро́д дивува́вся вченню́ Його́,

29бо Він учи́в їх, як Таки́й, що ма́є вла́ду, а не як кни́жники і фарисе́ї.

8:1Коли́ ж Він зійшо́в з гори́, слі́дом за Ним пішло́ бага́то наро́ду.

2І ось підійшо́в прокаже́ний і, кла́няючись Йому́, сказа́в: Го́споди! коли́ хо́чеш, мо́жеш очи́стити мене́.

3Іісу́с, простя́гши ру́ку, доторкну́вся до ньо́го і сказа́в: хо́чу, очи́сться. І він у ту ж мить очи́стився від прока́зи.

4І гово́рить йому́ Іісу́с: гляди́ ж, ніко́му не розка́зуй, але́ піди́, покажи́ся свяще́нникові і принеси́ дар, яки́й повелі́в Мойсе́й, на сві́дчення їм.