Читання днявівторок

На утрені

Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки

зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,

40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.

41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.

42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!

43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?

44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.

45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.

46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,

47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,

48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;

49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.

56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.

На літургії

Апостол

Рим. 7:14–8:2 Послання до Римлян

зач. 957:14Бо ми зна́ємо, що зако́н духо́вний, а я тіле́сний, про́даний гріху́.

15Бо не розумі́ю, що роблю́: тому́ що не те роблю́, що хо́чу, а що нена́виджу, те роблю́.

16Коли́ ж роблю́ те, чого́ не хо́чу, то зго́джуюсь із зако́ном, що він до́брий,

17а тому́ не я вже роблю́ те, а гріх, що живе́ в мені́.

18Бо зна́ю, що не живе́ в мені́, то́бто в моє́му ті́лі, до́бре; бо бажа́ння добра́ є в мені́, але́ щоб зроби́ти його́, того́ не знахо́джу.

19До́брого, яко́го хо́чу, не роблю́, а зле, яко́го не хо́чу, роблю́.

20Якщо́ ж роблю́ те, чого́ не хо́чу, вже не я роблю́ те, а гріх, що живе́ в мені́.

21Ото́ж я знахо́джу зако́н, що, коли́ хо́чу роби́ти добро́, лежи́ть мені́ зло.

22Бо за вну́трішньою люди́ною знахо́джу насоло́ду у зако́ні Бо́жому;

23але́ в чле́нах мої́х ба́чу і́нший зако́н, що протистої́ть зако́нові ро́зуму мого́ і бере́ мене́ в поло́н зако́ну гріхо́вного, яки́й перебува́є в чле́нах мої́х.

24Бі́дна я люди́на! хто ви́зволить мене́ від цього́ ті́ла сме́рті?

25Дя́кую Бо́гові моє́му че́рез Іісу́са Христа́, Го́спода на́шого. Ото́ж той же са́мий я ро́зумом мої́м служу́ зако́нові Бо́жому, а ті́лом зако́нові гріха́.

8:1Ото́ж нема́ ни́ні нія́кого осу́дження тим, котрі́ в Христі́ Іісу́сі живу́ть не за пло́ттю, а за ду́хом,

зач. 962тому́ що зако́н ду́ху життя́ в Христі́ Іісу́сі звільни́в мене́ від зако́ну гріха́ і сме́рті.

і за середу (під зачало) Рим. 8:2–13 Послання до Римлян

зач. 962тому́ що зако́н ду́ху життя́ в Христі́ Іісу́сі звільни́в мене́ від зако́ну гріха́ і сме́рті.

3А як зако́н, осла́блений пло́ттю, був безси́лий, то Бог посла́в Си́на Свого́ в подо́бі пло́ті гріхо́вної в же́ртву за гріх і осуди́в гріх у пло́ті,

4щоб ви́правдання зако́ну здійсни́лося в нас, які́ живу́ть не за пло́ттю, а за ду́хом.

5Бо ті, що живу́ть за пло́ттю, ду́мають про тіле́сне, а ті, що живу́ть за ду́хом, – про духо́вне.

6По́мисли плотські́ є смерть, а по́мисли духо́вні – життя́ і мир,

7тому́ що поми́сли плотські́ є ворожне́ча про́ти Бо́га; бо зако́нові Бо́жому не підкоря́ються, і не мо́жуть.

8Тому́ ті, що живу́ть за пло́ттю, Бо́гові угоди́ти не мо́жуть.

9Але́ ви не за пло́ттю живете́, а за ду́хом, якщо́ ті́льки Дух Бо́жий живе́ у вас. Коли́ ж хто Ду́ху Христо́вого не ма́є, той і не Його́.

10А коли́ Христо́с у вас, то ті́ло ме́ртве для гріха́, але́ дух живи́й для пра́ведності.

11Якщо́ ж Дух Того́, Хто воскреси́в з ме́ртвих Іісу́са, живе́ у вас, то Той, Хто воскреси́в Христа́ з ме́ртвих, оживи́ть і ва́ші сме́ртні тіла́ Ду́хом Свої́м, Яки́й живе́ у вас.

12О́тже, бра́ття, ми не боржники́ пло́ті, щоб жи́ти за пло́ттю;

13бо, коли́ живете́ за пло́ттю, то помрете́, а коли́ ду́хом умертвля́єте діла́ плотські́, то живі́ бу́дете.

Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян

зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:

6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;

7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;

8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.

9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,

10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,

11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.

Євангеліє

Мф. 10:9–15 Євангеліє від Матфея

зач. 359Не бері́ть з собо́ю ні зо́лота, ні срі́бла, ані́ мі́ді в пояси́ свої́,

10ні торби́ни на доро́гу, ні двох оде́ж, ні взуття́, ані́ по́соха, бо той, хто тру́диться, досто́йний нагоро́ди своє́ї.

11В яке́ б мі́сто або се́лище не ввійшли́ ви, дові́дуйтесь, хто в ньо́му досто́йний є, і там залиша́йтесь, до́ки не ви́йдете;

12а вхо́дячи в дім, привіта́йте його, ка́жучи: мир до́му цьому́;

13і якщо́ бу́де дім досто́йний, то мир ваш зі́йде на ньо́го; якщо́ ж не бу́де досто́йний, то мир ваш до вас поверне́ться.

14А коли́ хто не при́йме вас і не послу́хає слів ва́ших, то, вихо́дячи з до́му чи з мі́ста того́, обтрусі́ть по́рох з ніг ва́ших;

15і́стинно кажу́ вам: відра́дніше бу́де землі́ Содо́мській і Гомо́ррській в день су́дний, ніж мі́сту тому́.

і за середу (під зачало) Мф. 10:16–22 Євангеліє від Матфея

зач. 3616Ось, Я посила́ю вас, як ове́ць помі́ж вовкі́в: ото́ж бу́дьте му́дрі, як змі́ї, і прості́, як го́луби.

17Остеріга́йтеся ж люде́й: бо вони́ видава́тимуть вас на суди́лища і в свої́х синаго́гах би́тимуть вас,

18і поведу́ть вас до прави́телів і царі́в за Ме́не на сві́дчення пе́ред ни́ми та язи́чниками.

19Коли́ ж видава́тимуть вас, не турбу́йтеся, як або́ що говори́ти; бо в той час дано́ бу́де вам, що сказа́ти,

20бо не ви бу́дете говори́ти, а Дух Отця́ ва́шого говори́тиме у вас.

21Ви́дасть же брат бра́та на сме́рть і ба́тько си́на; і повста́нуть ді́ти на батькі́в, і уб’ю́ть їх;

22і бу́дуть вас нена́видіти всі за ім’я́ Моє́; а хто ви́терпить до кінця́, той спасе́ться.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.