Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Послання до Римлян

Глава 7

зач. 94 1 Хіба́ ви не зна́єте, бра́ття (бо кажу́ тим, що зна́ють зако́н), що зако́н ма́є вла́ду над люди́ною, до́ки вона́ живе́?

2 Замі́жня жі́нка зв’я́зана зако́ном з живи́м чолові́ком; а коли́ помре́ чолові́к, вона́ звільня́ється від зако́ну замі́жжя.

3 Тому́, якщо́ при живо́му чолові́кові ви́йде за і́ншого, зве́ться перелю́бницею; коли́ ж помре́ чолові́к, вона́ ві́льна від зако́ну і не бу́де перелю́бницею, ви́йшовши за і́ншого чолові́ка.

4 Так і ви, бра́ття мої́, поме́рли для зако́ну ті́лом Христо́вим, щоб нале́жати і́ншому, Воскре́слому з ме́ртвих, щоб прино́сити плід Бо́гові.

5 Бо, коли́ ми жили́ за пло́ттю, тоді́ при́страсті гріхо́вні, ви́явлені зако́ном, ді́яли в чле́нах на́ших, щоб прино́сити плід сме́рті;

6 але́ тепе́р, коли́ ми поме́рли для зако́ну, яки́м були́ зв’я́зані, ми звільни́лися від ньо́го, щоб нам служи́ти Бо́гові в оно́вленні ду́ху, а не за старо́ю бу́квою.

7 Що ж ска́жемо? Невже́ від зако́ну гріх? Зо́всім ні. Але́ я не іна́кше пізна́в гріх, як че́рез зако́н. Бо я не розумі́в би і побажа́ння, якби́ зако́н не говори́в: не побажа́й.

8 Але́ гріх, взя́вши при́від від за́повіді, ви́кликав у мені́ вся́ку по́хоть; бо без зако́ну гріх ме́ртвий.

9 Я жив коли́сь без зако́ну; але́ коли́ прийшла́ за́повідь, то гріх ожи́в,

10 а я поме́р; ота́к за́повідь, що да́на для життя́, послужи́ла мені́ на смерть,

11 тому́ що гріх, взя́вши при́від від за́повіді, зва́бив мене́ і умертви́в не́ю.

12 Тому́ зако́н святи́й, і за́повідь свята́ і пра́ведна і до́бра.

13 О́тже, невже́ те, що до́бре, ста́ло для ме́не смертоно́сним? Зо́всім ні; але́ гріх, яки́й ви́явив себе́ гріхо́м тому́, що че́рез до́бре спричиня́є мені́ смерть; так що гріх стає́ вкрай грі́шним посере́дництвом за́повіді.

зач. 95 14 Бо ми зна́ємо, що зако́н духо́вний, а я тіле́сний, про́даний гріху́.

15 Бо не розумі́ю, що роблю́: тому́ що не те роблю́, що хо́чу, а що нена́виджу, те роблю́.

16 Коли́ ж роблю́ те, чого́ не хо́чу, то зго́джуюсь із зако́ном, що він до́брий,

17 а тому́ не я вже роблю́ те, а гріх, що живе́ в мені́.

18 Бо зна́ю, що не живе́ в мені́, то́бто в моє́му ті́лі, до́бре; бо бажа́ння добра́ є в мені́, але́ щоб зроби́ти його́, того́ не знахо́джу.

19 До́брого, яко́го хо́чу, не роблю́, а зле, яко́го не хо́чу, роблю́.

20 Якщо́ ж роблю́ те, чого́ не хо́чу, вже не я роблю́ те, а гріх, що живе́ в мені́.

21 Ото́ж я знахо́джу зако́н, що, коли́ хо́чу роби́ти добро́, лежи́ть мені́ зло.

22 Бо за вну́трішньою люди́ною знахо́джу насоло́ду у зако́ні Бо́жому;

23 але́ в чле́нах мої́х ба́чу і́нший зако́н, що протистої́ть зако́нові ро́зуму мого́ і бере́ мене́ в поло́н зако́ну гріхо́вного, яки́й перебува́є в чле́нах мої́х.

24 Бі́дна я люди́на! хто ви́зволить мене́ від цього́ ті́ла сме́рті?

25 Дя́кую Бо́гові моє́му че́рез Іісу́са Христа́, Го́спода на́шого. Ото́ж той же са́мий я ро́зумом мої́м служу́ зако́нові Бо́жому, а ті́лом зако́нові гріха́.