Читання днясереда
На літургії
Апостол
Діян. 14:6–18 Діяння святих апостолів
зач. 346вони́, дові́давшись про це, відійшли́ в Лікао́нські міста́ Лі́стру та Де́рвію і око́лиці їх;
7і там благовіствува́ли.
8У Лі́стрі сиді́в оди́н чолові́к, хво́рий на но́ги, криви́й від утро́би ма́тері своє́ї, і ніко́ли не ходи́в.
9Він слу́хав, що говори́в Па́вел, яки́й, погля́нувши на ньо́го і поба́чивши, що він ма́є ві́ру для оде́ржання зці́лення,
10сказа́в го́лосно: тобі́ говорю́ в ім’я́ Го́спода Іісу́са Христа́: стань пря́мо на но́ги твої́. І він відра́зу ско́чив і поча́в ходи́ти.
11Наро́д же, поба́чивши, що зроби́в Па́вел, підні́с го́лос свій, гово́рячи лікао́нською: боги́ в о́бразі людсько́му зійшли́ до нас.
12І назва́ли Варна́ву Зе́всом, а Па́вла – Є́рмієм, бо він нача́льствував у сло́ві.
13А жрець і́дола Зе́вса, що знахо́дився пе́ред ї́хнім мі́стом, пригна́вши до ворі́т волі́в і прині́сши вінки́, хоті́в ра́зом з наро́дом принести́ же́ртву.
14Почу́вши це, Апо́столи Варна́ва та Па́вел розде́рли оде́жу свою́ і, ки́нувшись в наро́д, го́лосно говори́ли:
15мужі́! що це ви ро́бите? І ми – такі́ са́мі лю́ди, як і ви, і благовіству́ємо вам, щоб ви наверну́лись від цих неправди́вих до Бо́га Живо́го, Котри́й створи́в не́бо і зе́млю, і мо́ре, і все, що в них;
16Котри́й у мину́лих поколі́ннях попусти́в, щоб усі́ наро́ди ходи́ли свої́ми шляха́ми,
17хоч і не перестава́в сві́дчити про Се́бе благодія́ннями, подаючи́ нам з не́ба дощі́ і часи́ плодоно́сні та спо́внюючи пожи́вою і весе́лістю серця́ на́ші.
18І, гово́рячи це, вони́ ле́две перекона́ли наро́д не прино́сити їм же́ртви і йти ко́жному додо́му.
Євангеліє
Ін. 7:14–30 Євангеліє від Іоанна
зач. 2614Але́ посере́д свя́та Іісу́с увійшо́в у храм і вчив.
15І дивува́лися іуде́ї, ка́жучи: як Він зна́є Писа́ння, не вчи́вшись?
16Іісу́с сказа́в їм у ві́дповідь: Моє́ вчення́ – не Моє́, а Того́, Хто посла́в Мене́;
17хто хо́че твори́ти во́лю Його́, той дові́дається про це вче́ння, чи воно́ від Бо́га, чи Я Сам від Се́бе кажу́.
18Хто гово́рить сам від се́бе, той шука́є сла́ви собі́, а Хто шука́є сла́ви Тому́, Хто посла́в Його́, Той є і́стинний, і непра́вди нема́ в Ньо́му.
19Чи не дав вам Мойсе́й зако́ну? і ніхто́ з вас не вико́нує зако́ну. За що шука́єте вби́ти Мене́?
20Наро́д сказа́в у ві́дповідь: чи не біс у Тобі́? хто шука́є Тебе́ вби́ти?
21Іісу́с да́лі сказа́в їм: одне́ ді́ло зроби́в Я, і ви всі диву́єтесь.
22Мойсе́й дав вам обрі́зання (хоч воно́ не від Мойсе́я, а від отці́в), і в субо́ту ви обрі́зуєте чолові́ка.
23Якщо́ в субо́ту прийма́є чолові́к обрі́зання, щоб не пору́шити зако́ну Мойсе́євого, – то чому́ на Ме́не гні́ваєтеся за те, що Я всьо́го чолові́ка зціли́в у субо́ту?
24Не суді́ть по зо́внішності, а суді́ть судо́м справедли́вим.
25Тут де́які з ієрусали́млян говори́ли: чи не Той це, Котро́го шука́ють уби́ти?
26Ось, Він гово́рить відкри́то, і нічо́го не ка́жуть Йому́: чи не перекона́лись нача́льники, що Він спра́вді Христо́с?
27Але́ ми зна́ємо, зві́дки Він; Христо́с же коли́ при́йде, ніхто́ не зна́тиме, зві́дки Він.
28Тоді́ Іісу́с, навча́ючи, го́лосно заговори́в у хра́мі: і зна́єте Мене́, і зна́єте, зві́дки Я; і Я прийшо́в не Сам від Се́бе, але́ є і́стинний Той, Хто посла́в Мене́, Яко́го ви не зна́єте.
29Я ж зна́ю Його́, бо Я від Ньо́го, і Він посла́в Мене́.
30І шука́ли схопи́ти Його́, але́ ніхто́ не накла́в на Ньо́го ру́ки, бо ще не прийшо́в час Його́.
На утрені «Честнейшую» не співаємо. Цього дня звершується мале освячення води