Читання днянеділя

На утрені

Мк. 16:9–20 Євангеліє від Марка

зач. 719Воскре́снувши ра́но в пе́рший день ти́жня, Іісу́с спе́ршу яви́вся Марі́ї Магдали́ні, з яко́ї ви́гнав сім бі́сів.

10Вона́ пішла́ і сповісти́ла тих, які були́ з Ним, що пла́кали і рида́ли;

11але вони́, почу́вши, що Він живи́й і що вона́ ба́чила Його́, – не пові́рили.

12Пі́сля цьо́го яви́вся в і́ншому о́бразі двом з них на доро́зі, коли́ вони́ йшли до се́ла.

13І ті, поверну́вшись, сповісти́ли і́ншим; але́ і їм не пові́рили.

14Наре́шті, яви́вся сами́м одинадцятьо́м, коли́ вони́ возлежа́ли на вече́рі, і доріка́в їм за неві́р’я і жорстокосе́рдість, що не пові́рили тим, які́ ба́чили Його́ воскре́слим.

15І сказа́в їм: іді́ть по всьо́му сві́ті і пропові́дуйте Єва́нгеліє всьо́му творі́нню.

16Хто бу́де ві́рувати і охре́ститься, бу́де спасе́ний; а хто не бу́де ві́рувати, бу́де осу́джений.

17Ві́руючих супрово́джуватимуть такі́ знаме́ння: і́менем Мої́м виганя́тимуть бі́сів; говори́тимуть нови́ми мо́вами,

18бра́тимуть змій; і якщо́ отру́йне ви́п’ють, не пошко́дить їм; покладу́ть ру́ки на неду́жих, і вони́ бу́дуть здоро́ві.

19І так Госпо́дь, пі́сля розмо́ви з ни́ми, возні́сся на не́бо і сів право́руч Бо́га.

20Вони́ ж пішли́ і пропові́дували всю́ди, при Госпо́дній допомо́зі і підтве́рдженні сло́ва супрово́джуючими знаме́ннями. Амі́нь.

На літургії

Апостол

Діян. 6:1–7 Діяння святих апостолів

зач. 161У ці дні, коли́ збі́льшилася кі́лькість у́чнів, ви́никло наріка́ння елліні́стів на євре́їв за те, що вони́ не дба́ють про ї́хніх вдови́ць у щоде́нному роздава́нні потрі́бного.

2Тоді́ двана́дцять Апо́столів, скли́кавши бага́то у́чнів, сказа́ли: не ли́чить нам, залиши́вши сло́во Бо́же, піклува́тися про столи́.

3О́тже, бра́ття, ви́беріть з-по́між се́бе сім мужі́в до́брої сла́ви, спо́внених Свято́го Ду́ха і му́дрості; їх поста́вимо на цю слу́жбу,

4а ми пості́йно перебува́тимемо в моли́тві та служі́нні сло́ва.

5І уго́дна була́ ця пропози́ція всьо́му зібра́нню; і ви́брали Стефа́на, му́жа, спо́вненого ві́ри і Ду́ха Свято́го, і Фили́па, і Про́хора, і Никано́ра, і Ти́мона, і Парме́на, і Никола́я антіохі́йця, наве́рненого з язи́чників;

6їх поста́вили пе́ред Апо́столами, а ці, помоли́вшись, покла́ли на них ру́ки.

7І ши́рилося сло́во Бо́же, і ду́же збі́льшувалось число́ у́чнів в Ієрусали́мі; і ду́же бага́то свяще́нників скори́лося ві́рі.

Прп. Євр. 13:7–16 Послання до Євреїв

зач. 3347Пам’ята́йте наста́вників ва́ших, котрі́ пропові́дували вам сло́во Бо́же, і, ди́влячись на кончи́ну життя́ ї́хнього, наслі́дуйте ві́ру їх.

8Іісу́с Христо́с учо́ра і сього́дні і наві́ки Той же.

9Вче́ннями рі́зними й чужи́ми не захо́плюйтесь; бо до́бре благода́ттю змі́цнювати серця́, а не стра́вами, від яки́х не оде́ржали ко́ристі ті, що займа́лися ни́ми.

10Ми ма́ємо жерто́вник, від яко́го не ма́ють пра́ва спожива́ти ті, що слу́жать скі́нії.

11Так як тіла́ твари́н, кров яки́х для очи́щення гріха́ вно́сить первосвяще́нник у святи́лище, спа́люються за ста́ном, –

12то і Іісу́с, щоб освяти́ти люде́й Кро́в’ю Своє́ю, постражда́в по́за воро́тами.

13Ото́ж ви́йдемо до Ньо́го за стан, несучи́ Його́ нару́гу;

14бо не ма́ємо тут пості́йного мі́ста, але́ шука́ємо майбу́тнього.

15Ото́ж бу́демо че́рез Ньо́го безуста́нно прино́сити Бо́гові же́ртву хвали́, то́бто плід уст, що прославля́ють ім’я́ Його́.

16Не забува́йте та́кож доброді́йності і спілкува́ння, бо такі́ же́ртви благоуго́дні Бо́гу.

Євангеліє

Мк. 15:43–16:8 Євангеліє від Марка

зач. 6915:43Прийшо́в Йо́сиф із Аримафе́ї, славнозві́сний ра́дник, яки́й і сам чека́в Ца́рства Бо́жого, насмі́лився прийти́ до Піла́та проси́ти ті́ла Іісу́сового.

44Піла́т здивува́вся, що Він уже́ поме́р, і, покли́кавши со́тника, спита́в його́: чи давно́ поме́р?

45І, дові́давшись від со́тника, відда́в ті́ло Йо́сифові.

46Він, купи́вши плащани́цю і зня́вши Його́, опови́в плащани́цею і покла́в Його́ у гро́бі, ви́тесаному в ске́лі, і привали́в ка́мінь до двере́й гро́бу.

47Марі́я ж Магдали́на і Марі́я Іосі́єва диви́лись, де Його́ покла́ли.

зач. 7016:1Як мину́ла субо́та, Марі́я Магдали́на і Марі́я Я́ковлева і Саломі́я купи́ли па́хощі, щоб піти́ пома́зати Його́.

2І ду́же ра́но, в пе́рший день ти́жня, як схо́дило со́нце, прийшли́ до гро́бу,

3і гово́рять між собо́ю: хто відва́лить нам ка́мінь від двере́й гро́бу?

4І, гля́нувши, поба́чили, що ка́мінь відва́лений; а він був ду́же вели́кий.

5І, увійшо́вши у гроб, поба́чили юнака́, яки́й сиді́в право́руч і був одя́гнений у бі́лу оде́жу; і вжахну́лися.

6А він ка́же їм: не жаха́йтеся; Іісу́са шука́єте Назаряни́на, розп’я́того; Він воскре́с; Його́ нема́ тут. Ось мі́сце, де Його́ положи́ли.

7Але́ йдіть, скажі́ть у́чням Його́ і Петро́ві, що Він бу́де рані́ше за вас у Галіле́ї; там Його́ поба́чите, як Він сказа́в вам.

8І, ви́йшовши, вони́ побі́гли від гро́бу; їх охопи́в тре́пет і жах, і ніко́му нічо́го не сказа́ли, бо боя́лися.

Прп. Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея

зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.

28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;

29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;

30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.

Поминання жертв політичних репресій (у третю неділю травня за н. ст.)

На заупокійній єктенії додається особливе прохання: «Еще молимся о упокоении душ усопших рабов Божиих, во дни лихолетия за веру Христову безвинно убиенных, страдания и истязания претерпевших, в изгнании и заключении горькую смерть приемших, и о еже проститися им всякому прегрешению вольному же и невольному»