Читання днясубота

На літургії

Апостол

Євр. 9:24–28 Послання до Євреїв

зач. 32224Бо Христо́с увійшо́в не в рукотво́рне святи́лище, влашто́ване за зразко́м і́стинного, але́ в саме́ не́бо, щоб предста́ти ни́ні за нас пе́ред лице́ Бо́же,

25і не для то́го, щоб багаторазо́во прино́сити Себе́, як первосвяще́нник вхо́дить у святи́лище щоро́ку з чужо́ю кро́в’ю;

26іна́кше тре́ба було́ б Йому́ багаторазо́во стражда́ти від поча́тку сві́ту; Він же оди́н раз, на кінці́ вікі́в, яви́вся, щоб зни́щити гріх же́ртвою Своє́ю.

27І як лю́дям ви́значено оди́н раз уме́рти, а по́тім суд,

28так і Христо́с, оди́н раз при́нісши Себе́ в же́ртву, щоб взя́ти гріхи́ багатьо́х, вдру́ге яви́ться не для очи́щення гріха́, а для тих, що чека́ють Його́ на спасі́ння.

Богородиці Євр. 9:1–7 Послання до Євреїв

зач. 3201І пе́рший заві́т мав постано́ву про Богослужі́ння і святи́лище земне́:

2бо побудо́вана була́ скі́нія пе́рша, в які́й був світи́льник, і тра́пеза та жерто́вні хліби́, і яка́ назива́ється «святе́».

3За дру́гою ж заві́сою була́ скі́нія, на́звана «Святе́ святи́х»,

4яка́ ма́ла золоту́ кади́льницю і обкла́дений з усі́х сторі́н зо́лотом ковче́г заві́ту, де були́ золоти́й сосу́д з ма́нною, жезл Ааро́нів розкві́тлий та скрижа́лі заві́ту,

5а над ним херуви́ми сла́ви, осіня́ючі очисти́лище; про що не слід тепе́р говори́ти докла́дно.

6При тако́му влаштува́нні, до пе́ршої скі́нії завжди́ вхо́дять свяще́нники відправля́ти Богослужі́ння;

7а до дру́гої – раз на рік оди́н ті́льки первосвяще́нник, не без кро́ві, яку́ прино́сить за се́бе і за гріхи́ неві́дання наро́ду.

Євангеліє

Мк. 8:27–31 Євангеліє від Марка

зач. 3527І пішо́в Іісу́с з у́чнями Свої́ми в се́ла Кеса́рії Фили́пової. Доро́гою Він пита́в у́чнів Свої́х: за ко́го вважа́ють Мене́ лю́ди?

28Вони́ відповіда́ли: за Іоа́нна Хрести́теля; і́нші ж – за Іллю́; а де́які – за одного́ з проро́ків.

29Він гово́рить їм: а ви за ко́го Мене́ вважа́єте? Петро́ сказа́в Йому́ у ві́дповідь: Ти Христо́с.

зач. 3630І заборони́в їм, щоб ніко́му не говори́ли про Ньо́го.

31І поча́в учи́ти їх, що Си́ну Людсько́му нале́жить бага́то постражда́ти, і відцура́ються від Ньо́го старі́йшини, первосвяще́нники та кни́жники, і бу́де вби́тий, і на тре́тій день воскре́сне.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.

На утрені після 1-ї та 2-ї кафізм і після 3-ї та 6-ї пісень канону співається акафіст Пресвятій Богородиці