Читання днячетвер

На 6-му часі

Іс. 42:5–16 Книга пророка Ісаії

5Так говорить Господь Бог, Який створив небеса і простір їх, розпростер землю з плодами її, Який дає дихання народу на ній і дух тим, що ходять по ній.

6Я, Господь, прикликав Тебе у правду, і буду тримати Тебе за руку й оберігати Тебе, і поставлю Тебе у завіт для народу, у світло для язичників,

7щоб відкрити очі сліпих, щоб в’язнів вивести з ув’язнення і тих, хто сидить у пітьмі, — з темниць.

8Я Господь, це — Моє ім’я, і не дам слави Моєї іншому і хвали Моєї ідолам.

9Ось, передвіщене раніше збулося, і нове Я звіщу; перш ніж воно відбудеться, Я звіщу вам.

10Співайте Господу нову пісню, хвалу Йому від країв землі, ви, що плаваєте по морю, і все, що наповнює його, острови і ті, що живуть на них.

11Нехай піднесе голос пустеля і міста її, селища, де живе Кидар; нехай торжествують ті, що живуть на скелях, нехай виголошують з вершин гір.

12Нехай воздадуть Господу славу, і хвалу Його нехай звістять на островах.

13Господь вийде, як велетень, як муж битв пробудить ревність; закличе і підніме воїнський крик, і покаже Себе сильним проти ворогів Своїх.

14Довго мовчав Я, терпів, стримувався; тепер буду кричати, як та, що народжує, буду руйнувати і поглинати усе;

15спустошу гори і пагорби, і всю траву їх висушу; і ріки зроблю островами, й осушу озера;

16і поведу сліпих дорогою, якої вони не знають, невідомими шляхами буду вести їх; морок зроблю світлом перед ними, і криві шляхи — прямими: ось що Я зроблю для них і не залишу їх.

На вечірні

Бут. 18:20–33 Книга Буття

20І сказав Господь: крик содомський і гоморрський, великий він, і гріх їх, дуже тяжкий він;

21зійду і подивлюся, чи дійсно вони чинять так, яке волання проти них, що доходить до Мене, чи ні; дізнаюся.

22І повернули мужі звідти і пішли до Содома; Авраам же ще стояв перед лицем Господа.

23І підійшов Авраам і сказав: невже Ти погубиш праведного з нечестивим [і з праведником буде те саме, що з нечестивим]?

24може, є в цьому місті п’ятдесят праведників? невже Ти погубиш, і не пощадиш [усього] місця цього ради п’ятдесятьох праведників, [якщо вони перебувають] у ньому?

25не може бути, щоб Ти вчинив так, щоб Ти погубив праведного з нечестивим, щоб те саме було з праведником, що з нечестивим; не може бути від Тебе! Суддя всієї землі чи вчинить неправосудно?

26Господь сказав: якщо Я знайду в місті Содомі п’ятдесят праведників, то Я заради них пощаджу [все місто й] усе місце це.

27Авраам сказав у відповідь: ось, я насмілився говорити Владиці, я, порох і попіл:

28можливо, до п’ятдесяти праведників не вистачить п’яти, невже через недостачу п’яти Ти винищиш усе місто? Він сказав: не винищу, якщо найду там сорок п’ять.

29Авраам продовжував говорити з Ним і сказав: можливо, знайдеться там сорок? Він сказав: не зроблю того і заради сорока.

30І сказав Авраам: нехай не прогнівається Владика, що я буду говорити: може, знайдеться там тридцять? Він сказав: не зроблю, якщо знайдеться там тридцять.

31Авраам сказав: ось, я зважився говорити Владиці: можливо, знайдеться там двадцять? Він сказав: не знищу ради двадцяти.

32Авраам сказав: нехай не прогнівається Владика, що я скажу ще один раз: можливо, знайдеться там десять? Він сказав: не винищу заради десяти.

33І пішов Господь, припинивши говорити з Авраамом; Авраам же повернувся у своє місто.

Притч. 16:17–17:17 Книга Притч Соломонових

16:17Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою.

18Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість.

19Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими.

20Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний.

21Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання.

22Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота.

23Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його.

24Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.

25Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті.

26Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його.

27Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий.

28Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів.

29Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру;

30прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби].

31Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди.

32Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста.

33У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа.

17:1Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.

2Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.

3Плавильня — для срібла, і горно — для золота, а серця випробовує Господь.

4Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.

5Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].

6Вінець старих — сини синів, і слава дітей — батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного — ні гроша.]

7Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному — вуста неправдиві.

8Подарунок — дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.

9Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.

10На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.

11Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.

12Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.

13Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.

14Початок сварки — як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.

15Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного — обоє мерзота перед Господом.

16До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]

17Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.

1-ша частина — після кафізми й сідальнів перед 50-м псалмом

2-га частина — після сідальнів після 3-ї пісні канону. Наприкінці утрені, кожного часу та зображальних по 3 великі поклони з молитвою прп. Єфрема Сиріна