Читання днянеділя
На утрені
Ін. 20:11–18 Євангеліє від Іоанна
зач. 6411А Марі́я стоя́ла бі́ля гро́бу і пла́кала, і коли́ пла́кала, нахили́лася до гро́бу,
12і ба́чить двох А́нгелів у бі́лому о́дязі, що сиді́ли оди́н бі́ля голови́ і дру́гий бі́ля ніг, де лежа́ло ті́ло Іісу́сове.
13І вони́ ка́жуть їй: жо́но! що ти пла́чеш? Гово́рить їм: взяли́ Го́спода мого́, і не зна́ю, де покла́ли Його́.
14Сказа́вши це, оберну́лася наза́д і поба́чила Іісу́са, Котри́й стоя́в, але́ не впізна́ла, що це Іісу́с.
15Гово́рить їй Іісу́с: жо́но! що ти пла́чеш? кого́ шука́єш? Вона́, ду́маючи, що це садівни́к, ка́же Йому́: госпо́дарю! якщо́ ти ви́ніс Його́, скажи́ мені́, де ти покла́в Його́, і я візьму́ Його́.
16Іісу́с гово́рить їй: Марі́є! Вона́, оберну́вшись, ка́же Йому́: Раввуні́! – що означа́є: Учи́телю!
17Іісу́с гово́рить їй: не доторка́йся до Ме́не, бо Я ще не зійшо́в до Отця́ Мого́; а йди до браті́в Мої́х і скажи́ їм: іду́ до Отця́ Мого́ і Отця́ ва́шого, і до Бо́га Мого́ і Бо́га ва́шого.
18Марі́я Магдали́на прийшла́ і сповісти́ла у́чням, що ба́чила Го́спода і що Він це сказа́в їй.
На літургії
Апостол
Рим. 13:11–14:4 Послання до Римлян
зач. 11213:11Так робі́ть, зна́ючи час, що вже пора́ нам від сну проки́нутися. Бо ни́ні бли́жче до нас спасі́ння, ніж коли́ ми уві́рували.
12Ніч мину́ла, а день набли́зився: ото́ж відки́немо діла́ те́мряви і зодягне́мось у збро́ю сві́тла.
13Як уде́нь, бу́демо пово́дитись благопристо́йно, не в розгу́лах і п’я́нстві, не в перелю́бстві і розпу́сті, не в сварли́вості і за́здрості;
14а зодягні́ться в Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, і піклува́ння про плоть не перетво́рюйте на по́хоті.
14:1Не́мічного у ві́рі прийма́йте без супере́чок про по́гляди.
2Бо оди́н ві́рить, що мо́жна ї́сти все, а не́мічний їсть о́вочі.
3Хто їсть, не зневажа́й того́, хто не їсть; і хто не їсть, не осу́джуй того́, хто їсть, тому́ що Бог прийня́в його́.
4Хто ти, що осу́джуєш чужо́го раба́? Пе́ред свої́м Го́сподом стої́ть він, або́ па́дає. І бу́де поста́влений, бо Госпо́дь ма́є си́лу поста́вити його́.
Євангеліє
Мф. 6:14–21 Євангеліє від Матфея
зач. 1714Бо якщо́ ви проща́тимете лю́дям прови́ни ї́хні, то прости́ть і вам Оте́ць ваш Небе́сний,
15а коли́ не бу́дете проща́ти лю́дям прови́н ї́хніх, то і Оте́ць ваш не прости́ть вам прови́н ва́ших.
16Та́кож, коли́ по́стите, не бу́дьте сумні́, як лицемі́ри, бо вони́ прийма́ють на се́бе похму́рі обли́ччя, щоб на лю́дях показа́тися таки́ми, що по́стяться. І́стинно кажу́ вам: вони́ вже отри́мують нагоро́ду свою́.
17А ти, коли́ по́стишся, помасти́ го́лову твою́ і вмий лице́ твоє́,
18щоб яви́тися по́стником не пе́ред людьми́, а пе́ред Отце́м твої́м, Котри́й вта́йні; і Оте́ць твій, Яки́й ба́чить тає́мне, відда́сть тобі́ я́вно.
19Не збира́йте собі́ скарбі́в на землі́, де міль та іржа́ то́чать і де зло́дії підко́пують і кра́дуть,
20а збира́йте собі́ скарби́ на не́бі, де ні міль, ні іржа́ не то́чать і де зло́дії не підко́пують і не кра́дуть,
21бо де скарб ваш, там бу́де й се́рце ва́ше.
У цю неділю та в наступні п’ять (до Неділі ваій) на вечірні звершується вхід заради великих прокімнів: «Не отврати лица Твоего...» та «Дал еси достояние...», які співаються поперемінно через неділю. Цієї неділі після вечірні звершується чин прощення з доданням молитов на початок Великого посту. Заговини на Великий піст