Читання днясубота
На літургії
Апостол
1 Кор. 10:23–28 Перше послання до Коринфян
зач. 14623Усе мені́ дозво́лено, та не все на ко́ристь; усе́ мені́ дозво́лено, та не все повча́є.
24Хай ніхто́ не шука́є для се́бе, але́ ко́жний для бли́жнього.
25Усе́, що продає́ться на торгу́, ї́жте, не вага́ючись, для спо́кою со́вісті;
26бо Госпо́дня земля́ і те, що напо́внює її́.
27Якщо́ хтось з неві́рних запро́сить вас, і ви захо́чете піти́, то все, що даду́ть вам, ї́жте без найме́ншого вага́ння, для спо́кою со́вісті.
зач. 14728Але́ якщо́ хтось ска́же вам: це ідоложерто́вне, – то не ї́жте зара́ди того́, хто сказа́в вам і зара́ди со́вісті. Бо Госпо́дня земля́ і те, що напо́внює її́.
За упокій 1 Сол. 4:13–17 Перше послання до Солунян
зач. 27013Не хо́чу ж, бра́ття, залиши́ти вас у неві́данні про поме́рлих, щоб ви не сумува́ли, як і́нші, що не ма́ють наді́ї.
14Бо, коли́ ми ві́руємо, що Іісу́с поме́р і воскре́с, то й поме́рлих в Іісу́сі Бог приведе́ з Ним.
15Бо це гово́римо вам сло́вом Госпо́днім, що ми, які́ живемо́ і зали́шимося до прише́стя Госпо́днього, не ви́передимо поме́рлих,
16тому́ що Сам Госпо́дь в час спові́щення, при го́лосі Арха́нгела і труби́ Бо́жої, зі́йде з не́ба, і ме́ртві у Христі́ воскре́снуть рані́ше;
17по́тім ми, що залиши́лись живи́ми, ра́зом з ни́ми бу́демо підне́сені на хма́рах назу́стріч Го́споду у пові́трі, і так завжди́ з Го́сподом бу́демо.
Євангеліє
Лк. 21:8–9,25–27,33–36 Євангеліє від Луки
зач. 1058Він сказа́в: стережі́ться, щоб вас не ввели́ в заблу́дження, бо бага́то при́йде під і́менем Мої́м, ка́жучи, що це Я. І час цей бли́зько: не ході́ть за ни́ми.
9Коли́ почу́єте про ві́йни та завору́шення, не жаха́йтеся, бо цьому́ нале́жить бу́ти рані́ш; але́ не в той час кіне́ць.
25І бу́дуть знаме́ння в со́нці і мі́сяці і зірка́х, а на землі́ ту́га наро́дів і безнаді́йність; і мо́ре зашуми́ть і збу́риться.
26Лю́ди вмира́тимуть від стра́ху і чека́ння бід, що йдуть на все́світ, бо си́ли небе́сні захита́ються.
27І тоді́ поба́чать Си́на Людсько́го, гряду́щого на хма́рах з си́лою і сла́вою вели́кою.
33Не́бо і земля́ пере́йдуть, а слова́ Мої́ не пере́йдуть.
34Диві́ться ж за собо́ю, щоб ва́ші серця́ не обтя́жувались об’їда́нням та пия́цтвом і жите́йськими турбо́тами, і щоб день той не наста́в для вас несподі́вано,
35бо він, як сіть, захо́пить усі́х, що живу́ть на пове́рхні всіє́ї землі́.
36Ото́ж пильну́йте повсякча́с і молі́ться, щоб ви сподо́бились уни́кнути всіх тих бід, що ма́ють бу́ти, і ста́ти пе́ред Си́ном Людськи́м.
За упокій Ін. 5:24–30 Євангеліє від Іоанна
зач. 1624Істинно, і́стинно кажу́ вам: хто сло́во Моє́ слу́хає і ві́рить у То́го, Хто посла́в Мене́, той ма́є ві́чне життя́, і на суд не прихо́дить, а перейшо́в від сме́рті в життя́.
25І́стинно, і́стинно кажу́ вам: наста́не час і наста́в уже́, коли́ ме́ртві почу́ють го́лос Си́на Бо́жого і, почу́вши, оживу́ть.
26Бо як Оте́ць ма́є життя́ в Само́му Собі́, так і Си́нові дав ма́ти життя́ в Само́му Собі́.
27І дав Йому́ вла́ду суд твори́ти, бо Він є Син Людськи́й.
28Не диву́йтесь цьому́, бо настає́ час, коли́ всі, хто в гроба́х, почу́ють го́лос Си́на Бо́жого;
29і ви́йдуть ті, хто твори́в добро́, у воскресі́ння життя́, а ті, хто чини́в зло – у воскресі́ння су́ду.
30Я нічо́го не мо́жу твори́ти Сам від Се́бе. Як чу́ю, так і суджу́, і суд Мій пра́ведний; бо не шука́ю Моє́ї во́лі, а во́лі Отця́, Котри́й посла́в Мене́.
На вечірні замість прокімна — «Аллилуиа» із заупокійними віршами. На утрені замість «Бог Господь» — «Аллилуиа». 17-та кафізма стихословиться на дві статії із заупокійними приспівами. Після утрені та літургії звершуються панахиди