Читання днясереда

На літургії

Апостол

1 Пет. 4:1–11 Перше соборне послання Петра

зач. 611Отже, як Христо́с постражда́в за нас ті́лом, так і ви озбро́йтесь тіє́ю ж ду́мкою; бо хто стражда́є ті́лом, перестає́ гріши́ти,

2щоб оста́нній в ті́лі час жи́ти уже́ не за людськи́ми по́хотями, а за во́лею Бо́жою.

3Бо до́сить, що ви в мину́лий час життя́ чини́ли за во́лею язи́чницькою, віддаючи́сь нечисто́там, по́хотям (мужоло́жству, скотоло́жству, по́мислам), пия́цтву, безчи́нному бенкетува́нню, хаба́рництву і оги́дному ідолослужі́нню;

4тому́ вони́ й диву́ються, що ви не берете́ у́часті з ни́ми в тій розпу́сті, і лихосло́влять вас.

5Вони́ даду́ть ві́дповідь Тому́, Хто невдо́взі бу́де суди́ти живи́х і ме́ртвих.

6Бо для то́го і ме́ртвим благовіствува́лося, щоб вони́, як лю́ди, прийня́вши суд по пло́ті, жили́ у Бо́зі ду́хом.

7А втім близьки́й усьо́му кіне́ць. Ото́ж бу́дьте розсу́дливі і пильну́йте в моли́твах.

8Передусі́м же ма́йте щи́ру любо́в оди́н до о́дного, бо любо́в покрива́є бе́зліч гріхі́в.

9Бу́дьте гости́нні оди́н до о́дного без наріка́нь.

10Служі́ть оди́н о́дному, ко́жен тим да́ром, яки́й прийня́в, як до́брі домобудівни́чі рі́зної благода́ті Бо́жої.

11Чи гово́рить хто, говори́ як слова́ Бо́жі; чи хто слу́жить, служи́ по си́лі, яку́ дає́ Бог, щоб у всьо́му просла́влявся Бог че́рез Іісу́са Христа́, Яко́му сла́ва і вла́да на ві́ки ві́чні. Амі́нь.

Євангеліє

Мк. 12:28–37 Євангеліє від Марка

зач. 5628Оди́н з кни́жників, слу́хаючи, як вони́ спереча́лися, і поба́чивши, що до́бре Іісу́с відповіда́в їм, спита́в Його́: яка́ пе́рша з усі́х за́повідей?

29Іісу́с відповіда́в йому́: пе́рша з усі́х за́повідей: слу́хай, Ізра́їлю! Госпо́дь Бог наш є Госпо́дь єди́ний;

30і возлюби́ Го́спода Бо́га твого́ всім се́рцем твої́м, і всіє́ю душе́ю твоє́ю, і всім розумі́нням твої́м, і всіє́ю си́лою твоє́ю, – ось пе́рша за́повідь!.

31Дру́га поді́бна до не́ї: возлюби́ бли́жнього твого́, як само́го себе́. І́ншої бі́льшої за ці за́повіді нема́.

32Кни́жник сказа́в Йому́: до́бре, Учи́телю! Ти і́стину сказа́в, що оди́н є Бог, і нема́ і́ншого, крім Ньо́го;

33і люби́ти Його́ всім се́рцем, і всім ро́зумом, і всіє́ю душе́ю, і всіє́ю си́лою, і люби́ти бли́жнього, як само́го себе́, є бі́льше за всі всеспа́лення і же́ртви.

34Іісу́с, поба́чивши, що він розу́мно відповіда́в, сказа́в йому́: недале́ко ти від Ца́рства Бо́жого. Пі́сля то́го ніхто́ не насмі́лився пита́ти Його́.

35Продо́вжуючи вчи́ти в хра́мі, Іісу́с говори́в: як ка́жуть кни́жники, що Христо́с є Син Дави́дів?

36Бо сам Дави́д сказа́в Ду́хом Святи́м: сказа́в Госпо́дь Го́споду моє́му: сиди́ право́руч Ме́не, до́ки покладу́ ворогі́в Твої́х у підні́жжя ніг Твої́х.

37О́тже, сам Дави́д назива́є Його́ Го́сподом: як же Він Син йому́? І бага́то наро́ду слу́хало Його́ з насоло́дою.