Читання днянеділя

На утрені

Лк. 24:1–12 Євангеліє від Луки

зач. 1121У пе́рший же день ти́жня, ду́же ра́но, несучи́ нагото́влені па́хощі, вони́ прийшли́ до гро́бу і ра́зом з ни́ми де́які і́нші;

2але́ знайшли́, що ка́мінь був відва́лений від гро́бу.

3І, увійшо́вши, не знайшли́ ті́ла Го́спода Іісу́са.

4Коли́ ж вони́ не могли́ зрозумі́ти цього́, ра́птом два мужі́ ста́ли пе́ред ни́ми в оде́жах блиску́чих.

5І коли́ вони́ наляка́лись і схили́лися обли́ччям до землі́, сказа́ли їм: що ви шука́єте живо́го між ме́ртвими?

6Нема́ Його́ тут: Він воскре́с; згада́йте, як Він говори́в вам, коли́ був ще в Галіле́ї,

7ка́жучи, що Си́нові Людсько́му нале́жить бу́ти ви́даному до рук люде́й грі́шників, і бу́ти розп’я́тим, і на тре́тій день воскре́снути.

8І згада́ли вони́ слова́ Його́;

9і, поверну́вшись від гро́бу, сповісти́ли про все те одинадцятьо́х і всіх і́нших.

10То були́ Магдали́на Марі́я, і Іоа́нна, і Марі́я, ма́ти Я́кова, та і́нші з ни́ми, які́ сказа́ли про це Апо́столам.

11І здали́ся їм слова́ ї́хні неправди́вими, і вони́ не пові́рили їм.

зач. 11312Петро́ ж, вста́вши, побі́г до гро́бу і, нахили́вшись, поба́чив самі́ лише́ пелени́, що лежа́ли, і пішо́в наза́д, диву́ючись тому́, що ста́лося.

На літургії

Апостол

1 Тим. 4:9–15 Перше послання до Тимофія

9Сло́во це ві́рне і вся́кого прийняття́ гі́дне.

10Бо ми для то́го і тру́димся і ганьбу́ те́рпимо, що наді́ємося на Бо́га живо́го, Котри́й є Спаси́тель всіх люде́й, а найбі́льше ві́рних.

11Пропові́дуй це і навча́й.

12Хай ніхто́ не не́хтує твоє́ю мо́лодістю; але́ будь взірце́м для ві́рних у сло́ві, в житті́, в любо́ві, в ду́сі, у ві́рі, в чистоті́.

13До́ки не прийду́, займа́йся чита́нням, наставля́нням, повча́нням.

14Не зане́дбуй дарува́ння, що перебува́є в тобі́ і да́не тобі́ за проро́цтвом з поклада́нням рук свяще́нства.

15Про це турбу́йся, в цьо́му перебува́й, щоб у́спіх твій для всіх був очеви́дний.

Мч. Рим. 8:28–39 Послання до Римлян

зач. 9928До то́го зна́ємо, що тим, які́ лю́блять Бо́га, покли́каним з Його́ во́лі, усе́ сприя́є для бла́га.

29Бо кого́ Він передба́чив, тим і напере́д ви́значив бу́ти поді́бними до о́бразу Си́на Свого́, щоб Він був перворо́дним між багатьма́ бра́ттями.

30А кого́ Він напере́д ви́значив, тих і покли́кав; а кого́ покли́кав, тих і ви́правдав; а кого́ ви́правдав, тих і просла́вив.

31Що ж сказа́ти на це? Якщо́ Бог за нас, хто про́ти нас?

32Той, Котри́й Си́на Свого́ не пощади́в, а ви́дав Його́ за всіх нас, як з Ним не да́рує нам і всього́?

33Хто бу́де звинува́чувати ви́браних Бо́жих? Бог виправдо́вує їх.

34Хто осу́джує? Христо́с Іісу́с поме́р, але́ й воскре́с: Він і право́руч Бо́га, Він і хода́тайствує за нас.

35Хто відлу́чить нас від любо́ві Бо́жої: скорбо́та, чи у́тиски, чи гоні́ння, чи го́лод, чи нагота́, або́ небезпе́ка, чи меч? як напи́сано:

36за Те́бе умертвля́ють нас ко́жен день; вважа́ють нас за ове́ць (прире́чених) на зако́лення.

37Але́ все це перебо́рюємо си́лою Того́, Хто полюби́в нас.

38Бо я впе́внений, що ні смерть, ні життя́, ні А́нгели, ні Нача́ла, ні Си́ли, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє,

39ні висота́, ні глибина́, ні і́нше яке́ творі́ння не мо́же відлучи́ти нас від любо́ві Бо́жої в Христі́ Іісу́сі, Го́споді на́шому.

Євангеліє

Лк. 19:1–10 Євангеліє від Луки

зач. 941По́тім Іісу́с увійшо́в у Ієрихо́н і прохо́див че́рез ньо́го.

2І ось, оди́н, на ім’я́ Закхе́й, нача́льник ми́тарів і чолові́к бага́тий,

3бажа́в ба́чити Іісу́са, хто Він, але́ не міг за наро́дом, бо був мали́й на зріст;

4і, забі́гши напере́д, ви́ліз на смоко́вницю, щоб поба́чити Його́, бо Він мав прохо́дити ми́мо не́ї.

5Коли́ Іісу́с прийшо́в на те мі́сце, гля́нувши, поба́чив його́ і сказа́в йому́: Закхе́ю! злізь скорі́ше, бо сього́дні Мені́ тре́ба бу́ти в те́бе в до́мі.

6І він шви́дко зліз і прийня́в Його́ з ра́дістю.

7І всі, бачи́вши те, почали́ наріка́ти, що Він зайшо́в гости́ти до грі́шного чолові́ка;

8Закхе́й же, вста́вши, сказа́в Го́споду: Го́споди! полови́ну майна́ мого́ я відда́м убо́гим, і, якщо́ кого́ скри́вдив чим, поверну́ вче́тверо.

9Іісу́с сказа́в йому́: ни́ні прийшло́ спасі́ння до́му цьому́, бо і він син Авраа́мів,

10бо Син Людськи́й прийшо́в знайти́ і спасти́ заги́бле.

Мч. Лк. 10:19–21 Євангеліє від Луки

19Ось, даю́ вам вла́ду наступа́ти на змій та скорпіо́нів і на вся́ку си́лу вра́жу; і ніщо́ не пошко́дить вам;

20одна́к том́у не раді́йте, що ду́хи вам коря́ться, а раді́йте тому́, що імена́ ва́ші напи́сані на небеса́х.

21У той час зраді́в ду́хом Іісу́с і сказа́в: сла́влю Тебе́, О́тче, Го́споди не́ба і землі́, що Ти утаї́в це від му́дрих та розу́мних, і відкри́в те ді́тям. Так, О́тче! Бо таке́ бу́ло Твоє́ благоволі́ння.