Читання днявівторок
На літургії
Апостол
1 Пет. 3:10–22 Перше соборне послання Петра
зач. 6010Бо, хто лю́бить життя́ і хо́че ба́чити до́брі дні, той хай стри́мує язи́к свій від зла і уста́ свої́ від лука́вих слів;
11ухиля́йся від зла і твори́ добро́; шука́й ми́ру і пра́гни до ньо́го,
12бо о́чі Госпо́дні зве́рнені до пра́ведних, і ву́ха Його́ – до моли́тви ї́хньої, а лице́ Госпо́днє про́ти тих, хто чи́нить зло (щоб їх ви́нищити із землі́).
13І хто заподі́є вам зло, якщо́ ви бу́дете ревни́телями до́брого?
14Але́ коли́ ви і стражда́єте за пра́вду, ви блаже́нні; а стра́ху їх не бі́йтеся і не триво́жтеся.
15Го́спода Бо́га святі́ть в серця́х ва́ших; завжди́ бу́дьте гото́ві вся́кому, хто вимага́є від вас ві́дповіді про ва́ше упова́ння, да́ти ві́дповідь з ла́гідністю і благогові́нням.
16Ма́йте до́бру со́вість, щоб тим са́мим, за що лихосло́влять вас, як злочи́нців, були́ посоро́млені ті, які́ ганьбля́ть ва́ше до́бре життя́ в Христі́.
17Бо, якщо́ на те во́ля Бо́жа, то кра́ще постражда́ти за до́брі діла́, ніж за злі;
18тому́ що і Христо́с, щоб привести́ нас до Бо́га, оди́н раз постражда́в за гріхи́ на́ші, пра́ведник за непра́ведних, бу́дучи уме́ртвлений ті́лом, але́ ожи́вши ду́хом,
19яки́м Він і тим ду́хам, що перебува́ли у темни́ці, зійшо́вши, пропові́дав,
20які́ коли́сь проти́вилися Бо́жому довготерпі́нню, що чека́ло їх за днів Но́я, коли́ будува́вся ковче́г, у яко́му небага́то, то́бто ві́сім душ, спасло́ся від води́.
21Так і нас ни́ні поді́бне цьому́ о́бразу хре́щення, не обмива́ння тіле́сної нечистоти́, а обіця́ння Бо́гові до́брої со́вісті, спаса́є воскресі́нням Іісу́са Христа́,
22Котри́й, зійшо́вши на не́бо, перебува́є право́руч Бо́га і Котро́му покори́лись А́нгели і Вла́сті і Си́ли.
Євангеліє
Мк. 11:11–23 Євангеліє від Марка
зач. 5011І ввійшо́в Іісу́с в Ієрусали́м і в храм; і, огля́нувши все, оскі́льки час уже́ був пі́зній, пішо́в з дванадцятьма́ до Віфа́нії.
12На дру́гий день, коли́ вони́ ви́йшли з Віфа́нії, Він зголодні́в;
13і, поба́чивши зда́леку смоко́вницю, вкри́ту ли́стям, пішо́в, чи не зна́йде чого́ на ній; але́, прийшо́вши до не́ї, нічо́го не знайшо́в, крім ли́стя, бо ще не наста́в час для збира́ння смокв.
14І сказа́в їй Іісу́с: відни́ні хай ніхто́ не спожива́є твої́х плоді́в дові́ку. І чу́ли те у́чні Його́.
15Прийшли́ до Ієрусали́ма. Іісу́с, увійшо́вши в храм, поча́в виганя́ти тих, що продава́ли і купува́ли в храмі; і столи́ міня́льників, і ла́ви тих, що продава́ли го́лубів, поперекида́в;
16і не дозволя́в, щоб хто перені́с че́рез храм будь-яку́ річ.
17І вчив їх, ка́жучи: чи не напи́сано: дім Мій до́мом моли́тви назве́ться для всіх наро́дів? а ви зроби́ли його́ верте́пом розбі́йників.
18Почу́ли це кни́жники і первосвяще́нники і шука́ли, як би погуби́ти Його́, бо боя́лись Його́, тому́ що весь наро́д дивува́вся Його́ вченню́.
19Коли́ ж ста́ло пі́зно, Він ви́йшов геть з мі́ста.
20Ура́нці, прохо́дячи ми́мо, поба́чили, що смоко́вниця всо́хла до ко́реня.
21І, згада́вши, Петро́ сказа́в Йому́: Равві́! диви́сь, смоко́вниця, яку́ Ти прокля́в, усо́хла.
22Іісу́с, відповіда́ючи, гово́рить їм:
зач. 5123Ма́йте ві́ру Бо́жу, бо і́стинно кажу́ вам, якщо́ хто ска́же горі́ цій: підведи́сь і ки́нься в мо́ре, і не сумніва́тиметься в се́рці свої́м, а пові́рить, що ста́неться за його́ сло́вом, – бу́де йому́, що ті́льки ска́же.