Читання днясереда

На літургії

Апостол

1 Пет. 4:1–11 Перше соборне послання Петра

зач. 611Отже, як Христо́с постражда́в за нас ті́лом, так і ви озбро́йтесь тіє́ю ж ду́мкою; бо хто стражда́є ті́лом, перестає́ гріши́ти,

2щоб оста́нній в ті́лі час жи́ти уже́ не за людськи́ми по́хотями, а за во́лею Бо́жою.

3Бо до́сить, що ви в мину́лий час життя́ чини́ли за во́лею язи́чницькою, віддаючи́сь нечисто́там, по́хотям (мужоло́жству, скотоло́жству, по́мислам), пия́цтву, безчи́нному бенкетува́нню, хаба́рництву і оги́дному ідолослужі́нню;

4тому́ вони́ й диву́ються, що ви не берете́ у́часті з ни́ми в тій розпу́сті, і лихосло́влять вас.

5Вони́ даду́ть ві́дповідь Тому́, Хто невдо́взі бу́де суди́ти живи́х і ме́ртвих.

6Бо для то́го і ме́ртвим благовіствува́лося, щоб вони́, як лю́ди, прийня́вши суд по пло́ті, жили́ у Бо́зі ду́хом.

7А втім близьки́й усьо́му кіне́ць. Ото́ж бу́дьте розсу́дливі і пильну́йте в моли́твах.

8Передусі́м же ма́йте щи́ру любо́в оди́н до о́дного, бо любо́в покрива́є бе́зліч гріхі́в.

9Бу́дьте гости́нні оди́н до о́дного без наріка́нь.

10Служі́ть оди́н о́дному, ко́жен тим да́ром, яки́й прийня́в, як до́брі домобудівни́чі рі́зної благода́ті Бо́жої.

11Чи гово́рить хто, говори́ як слова́ Бо́жі; чи хто слу́жить, служи́ по си́лі, яку́ дає́ Бог, щоб у всьо́му просла́влявся Бог че́рез Іісу́са Христа́, Яко́му сла́ва і вла́да на ві́ки ві́чні. Амі́нь.

і за четвер 1 Пет. 4:12–5:5 Перше соборне послання Петра

зач. 624:12Улю́блені! вогне́ної споку́си, що посила́ється вам для випро́бування, не цура́йтеся, ні́би приго́ди для вас чужо́ї,

13але́ як ви берете́ у́часть у стражда́ннях Христо́вих, ра́дуйтеся, щоб і в я́влення сла́ви Його́ ви зраді́ли і звесели́лись.

14Якщо́ лихосло́влять вас за ім’я́ Христо́ве, то ви блаже́нні, бо Дух сла́ви, Дух Бо́жий почива́є на вас. Ти́ми Він зневажа́ється, а ва́ми прославля́ється.

15Ті́льки б не постражда́в хто з вас, як уби́вця, чи зло́дій, чи злочи́нець, або́ як той, хто зазіха́є на чуже́;

16а коли́ як християни́н, то не соро́мся, а прославля́й Бо́га за таку́ у́часть.

17Бо час розпоча́тися судо́ві з до́му Бо́жого; а якщо́ рані́ше почне́ться з нас, то яки́й кіне́ць тих, хто не покоря́ється Єва́нгелію Бо́жому?

18І якщо́ пра́ведник ле́две спаса́ється, то нечести́вий і грі́шний де з’я́виться?

19Тому́ і ті, що стражда́ють з во́лі Бо́жої, хай віддаду́ть Йому́, як ві́рному Творце́ві, ду́ші свої́, ро́блячи добро́.

5:1Па́стирів ва́ших блага́ю я, співпа́стир і сві́док стражда́нь Христо́вих і співуча́сник сла́ви, що ма́є відкри́тися:

2пасі́ть Бо́же ста́до, яке́ у вас, догляда́ючи його́ не примусо́во, а охо́че і богоуго́дно, не для гане́бної кори́сті, а щи́ро,

3і не пану́ючи над спа́дщиною Бо́жою, а подаючи́ при́клад ста́дові;

4і коли́ я́виться Пастиренача́льник, ви оде́ржите нев’я́нучий віне́ць сла́ви.

5Та́кож і моло́дші, бу́дьте покі́рні па́стирям; всі ж, покоря́ючись оди́н о́дному, одягні́ться у смиренному́дрість, бо Бог го́рдим проти́виться, а смире́нним дає́ благода́ть.

Євангеліє

Мк. 11:23–26 Євангеліє від Марка

зач. 5123Ма́йте ві́ру Бо́жу, бо і́стинно кажу́ вам, якщо́ хто ска́же горі́ цій: підведи́сь і ки́нься в мо́ре, і не сумніва́тиметься в се́рці свої́м, а пові́рить, що ста́неться за його́ сло́вом, – бу́де йому́, що ті́льки ска́же.

24Тому́ кажу́ вам: усе́, чого́ попро́сите в моли́тві, ві́рте, що оде́ржите, – і бу́де вам.

25І коли́ стоїте́ на моли́тві, проща́йте, якщо́ щось ма́єте на ко́го, щоб і Оте́ць ваш Небе́сний прости́в вам прови́ни ва́ші.

26Якщо́ ж не проща́єте, то і Оте́ць ваш Небе́сний не прости́ть вам прови́н ва́ших.

і за четвер Мк. 11:27–33 Євангеліє від Марка

зач. 5227Прийшли́ зно́ву до Ієрусали́ма. І коли́ Він ходи́в у хра́мі, підійшли́ до Ньо́го первосвяще́нники і кни́жники, і старі́йшини

28і говори́ли Йому́: яко́ю вла́дою Ти це ро́биш? і хто дав Тобі́ вла́ду роби́ти це?

29Іісу́с сказа́в їм у ві́дповідь: запита́ю і Я вас про одне́, відповіда́йте Мені́; тоді́ і Я скажу́ вам, яко́ю вла́дою це роблю́.

30Хре́щення Іоа́ннове з небе́с було́ чи від люде́й? відповіда́йте Мені́.

31Вони́ міркува́ли між собо́ю: якщо́ ска́жемо: з небе́с, то Він ска́же: чому́ ж ви не пові́рили йому́?

32а сказа́ти: від люде́й – боя́лись наро́ду, бо всі вважа́ли, що Іоа́нн воі́стину був проро́к.

33І сказа́ли у ві́дповідь Іісу́сові: не зна́ємо. Тоді́ Іісу́с сказа́в їм у ві́дповідь: і Я не скажу́ вам, яко́ю вла́дою це роблю́.