Читання днясереда

На утрені

Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна

зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.

10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.

11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.

12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.

13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.

14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.

15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.

16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.

На літургії

Апостол

Євр. 10:1–18 Послання до Євреїв

зач. 3231Зако́н, ма́ючи тінь майбу́тніх благ, а не сам о́браз рече́й, одни́ми й ти́ми ж же́ртвами, які́ щоро́ку пості́йно прино́сяться, ніко́ли не мо́же зроби́ти доскона́лими тих, що прихо́дять з ни́ми.

2Іна́кше їх переста́ли б прино́сити, бо ті, що прино́сять же́ртву, оди́н раз очи́стившись, не ма́ли б уже́ ні́якої свідо́мості грі́хів.

3Але́ же́ртвами щоро́ку нага́дується про гріхи́,

4бо неможли́во, щоб кров теля́т і козлі́в зни́щувала гріхи́.

5Тому́ Христо́с, вхо́дячи у світ, гово́рить: же́ртви і прине́сення Ти не захоті́в, але́ ті́ло приготува́в Мені́.

6Всеспа́лення і же́ртви за гріх неуго́дні Тобі́.

7Тоді́ Я сказа́в: ось, іду́, як на поча́тку кни́ги напи́сано про Мене́, ви́конати во́лю Твою́, Бо́же.

8Сказа́вши пе́рше, що ні же́ртви, ні прине́сення, ні всеспа́лення, ні же́ртви за гріх, – які́ прино́сяться за зако́ном, – Ти не захоті́в і не благоволи́в,

9по́тім дода́в: ось, іду́ ви́конати во́лю Твою́, Бо́же. Скасо́вує пе́рше, щоб встанови́ти дру́ге.

10За ціє́ю-то во́лею ми освя́чені одноразо́вим прине́сенням ті́ла Іісу́са Христа́.

11І вся́кий свяще́нник щодня́ стої́ть у служі́нні, та багаторазо́во прино́сить одні́ і ті са́мі же́ртви, які́ ніко́ли не мо́жуть зни́щити гріхі́в.

12Він же, прині́сши одну́ же́ртву за гріхи́, наза́вжди сів право́руч Бо́га,

13чека́ючи да́лі, до́ки вороги́ Його́ бу́дуть покла́дені у підні́жжя ніг Його́.

14Бо Він одни́м прине́сенням наза́вжди вдоскона́лив тих, що освя́чуються.

15Про це сві́дчить нам і Дух Святи́й, бо ска́зано:

16ось заві́т, яки́й заповіда́ю їм пі́сля тих днів, гово́рить Госпо́дь: вкладу́ зако́ни Мої́ в серця́ ї́хні, і в думка́х ї́хніх напишу́ їх,

17і гріхі́в ї́хніх та беззако́нь ї́хніх не згада́ю бі́льше.

18А де про́щення гріхі́в, там не потрі́бне прине́сення за них.

Мчч. (під зачало) Еф. 6:10–17 Послання до Ефесян

зач. 23310Наре́шті, бра́ття мої́, змі́цнюйтесь Го́сподом і могу́тністю си́ли Його́.

11Одягні́ться в по́вну збро́ю Бо́жу, щоб вам мо́жна було́ ста́ти про́ти хи́трощів дия́вольських,

12бо на́ша боротьба́ не про́ти кро́ві і пло́ті, а про́ти нача́льств, про́ти власте́й, про́ти світоправи́телів те́мряви ві́ку цього́, про́ти ду́хів зло́би піднебе́сних.

13Для цьо́го приймі́ть по́вну збро́ю Бо́жу, щоб ви змогли́ протистоя́ти в день злий і, все подола́вши, ви́стояти.

14Ото́ж ста́ньте, підпереза́вши чре́сла ва́ші і́стиною і одягну́вшись у броню́ пра́ведності,

15і взу́вши но́ги в гото́вність благовіствува́ти мир;

16а по́над усе́ візьмі́ть щит ві́ри, яки́м змо́жете погаси́ти всі розпе́чені стрі́ли лука́вого;

17і шоло́м спасі́ння візьмі́ть, і меч духо́вний, що є сло́во Бо́же.

Свт. Євр. 7:26–8:2 Послання до Євреїв

зач. 3187:26Таки́й і пови́нен бу́ти у нас Первосвяще́нник: святи́й, неприче́тний злу, непоро́чний, відді́лений від грі́шників і підне́сений ви́ще небе́с.

27Котри́й не ма́є потре́би щоде́нно, як ті первосвяще́нники, прино́сити же́ртви споча́тку за свої́ гріхи́, по́тім за гріхи́ наро́ду, бо Він зроби́в це оди́н раз, прині́сши в же́ртву Себе́ Само́го.

28Бо зако́н поставля́є первосвяще́нниками люде́й, котрі́ ма́ють не́мочі, а сло́во кля́твенне, пі́сля зако́ну, поста́вило Си́на, наві́ки доскона́лого.

8:1Головне́ ж у тому́, про що гово́римо, є таке́: ми ма́ємо тако́го Первосвяще́нника, Котри́й сів право́руч престо́лу ве́личі на небеса́х

2і є священнослужи́тель святи́лища та скі́нії правди́вої, яку́ збудува́в Госпо́дь, а не люди́на.

Євангеліє

Лк. 21:5–7,10–11,20–24 Євангеліє від Луки

зач. 1045І коли́ де́які говори́ли про храм, що він прикра́шений дороги́м камі́нням і поже́ртвами, Він сказа́в:

6при́йдуть дні, в які́ з то́го, що ви тут ба́чите, не зали́шиться ка́меня на ка́мені; все бу́де зруйно́ване.

7І запита́ли Його́: Учи́телю! коли́ ж це бу́де? і яка́ озна́ка, коли́ це ма́є ста́тися?

10Тоді́ сказа́в їм: повста́не наро́д на наро́д і ца́рство на ца́рство.

11Бу́дуть вели́кі землетру́си по місця́х, і го́лод, і мор, і жахли́ві я́вища, і вели́кі знаме́ння з не́ба.

20Коли́ ж поба́чите Ієрусали́м, обло́жений війська́ми, зна́йте, що набли́зилось запусті́ння його́.

21Тоді́, хто бу́де в Іуде́ї, хай біжи́ть у го́ри; і хто в мі́сті, хай вихо́дить з ньо́го; а хто в око́лицях, хай не вхо́дить у ньо́го,

22бо це дні по́мсти, щоб збуло́ся все напи́сане.

23Го́ре вагі́тним і тим, що году́ють грудьми́ в ті дні: бо бу́де вели́ка біда́ на землі́ і гнів на наро́д цей.

24І поля́жуть від ві́стря меча́, і відве́дені бу́дуть у поло́н помі́ж усі́ наро́ди; і Ієрусали́м топта́тимуть язи́чники, аж до́ки не скінча́ться часи́ язи́чників.

Мчч. (під зачало) Лк. 21:12–19 Євангеліє від Луки

зач. 10612А пе́ред усі́м тим накладу́ть на вас ру́ки і гна́тимуть вас, віддаючи́ в синаго́ги і в темни́ці, і поведу́ть пе́ред царі́в і прави́телів за ім’я́ Моє́.

13І бу́де це вам для сві́дчення.

14Ото́ж покладі́ть собі́ на се́рці не заду́мувати напере́д, що відповіда́ти,

15бо Я дам вам уста́ і прему́дрість, які́й не змо́жуть пере́чити, ні протистоя́ти всі, хто проти́виться вам.

16І видава́тимуть вас і батьки́, і брати́, і ро́дичі, і дру́зі, і де́кого з вас умертвля́ть;

17і знена́видять вас усі́ за ім’я́ Моє́,

18але́ й волоси́на з голови́ ва́шої не пропаде́, –

19терпі́нням ва́шим спаса́йте ду́ші ва́ші.

Свт. Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна

зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.

10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.

11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.

12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.

13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.

14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.

15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.

16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.