Читання днячетвер

На утрені

Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки

зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,

40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.

41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.

42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!

43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?

44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.

45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.

46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,

47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,

48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;

49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.

56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.

На літургії

Апостол

Тит. 1:5–2:1 Послання до Тита

1:5Для то́го я залиши́в тебе́ на Кри́ті, щоб ти дове́ршив недокі́нчене і поста́вив у всіх міста́х пресві́терів, як я тобі́ нака́зував:

6коли́ хто непоро́чний, чолові́к одніє́ї жі́нки, діте́й ма́є ві́рних, яки́х не доко́ряють в розпу́сті чи непокі́рності.

7Бо єпи́скоп пови́нен бу́ти непоро́чний, як Бо́жий домобудівни́к, не зухва́лий, не гнівли́вий, не п’яни́ця, не забія́ка, не користолю́бець,

8а гости́нний, яки́й лю́бить добро́, доброче́сний, справедли́вий, благочести́вий, стри́маний,

9яки́й доде́ржується правди́вого сло́ва, згі́дно з вче́нням, щоб він мав си́лу й наставля́ти в здоро́вому вче́нні і викрива́ти проти́вників.

10Бо є бага́то і непокі́рних, марносло́вів і обма́нщиків, особли́во з обрі́заних,

11яки́м тре́ба затуля́ти уста́: вони́ розбе́щують ці́лі доми́, навча́ючи, чого́ не слід, зара́ди гане́бної кори́сті.

12З них же сами́х оди́н віршотво́рець сказа́в: кри́тяни завжди́ лжеці́, злі зві́рі, че́рева ліни́ві.

13Сві́дчення це справедли́ве. З ціє́ї причи́ни викрива́й їх суво́ро, щоб вони́ були́ здоро́ві у ві́рі,

14незважа́ючи на іуде́йські байки́ і нака́зи люде́й, які́ відверта́ються від і́стини.

зач. 30115Для чи́стих усе́ чи́сте; а для оскве́рнених і неві́рних нема́ нічо́го чи́стого, бо оскве́рнені і ро́зум ї́хній і со́вість.

16Вони́ гово́рять, що зна́ють Бо́га, а діла́ми відріка́ються, бу́дучи оги́дними і непокі́рними і не зда́тними ні до я́кого до́брого ді́ла.

2:1Ти ж говори́ те, що згі́дно із здоро́вим вче́нням:

Вмч. (під зачало) Еф. 6:10–17 Послання до Ефесян

зач. 23310Наре́шті, бра́ття мої́, змі́цнюйтесь Го́сподом і могу́тністю си́ли Його́.

11Одягні́ться в по́вну збро́ю Бо́жу, щоб вам мо́жна було́ ста́ти про́ти хи́трощів дия́вольських,

12бо на́ша боротьба́ не про́ти кро́ві і пло́ті, а про́ти нача́льств, про́ти власте́й, про́ти світоправи́телів те́мряви ві́ку цього́, про́ти ду́хів зло́би піднебе́сних.

13Для цьо́го приймі́ть по́вну збро́ю Бо́жу, щоб ви змогли́ протистоя́ти в день злий і, все подола́вши, ви́стояти.

14Ото́ж ста́ньте, підпереза́вши чре́сла ва́ші і́стиною і одягну́вшись у броню́ пра́ведності,

15і взу́вши но́ги в гото́вність благовіствува́ти мир;

16а по́над усе́ візьмі́ть щит ві́ри, яки́м змо́жете погаси́ти всі розпе́чені стрі́ли лука́вого;

17і шоло́м спасі́ння візьмі́ть, і меч духо́вний, що є сло́во Бо́же.

Богородиці Євр. 9:1–7 Послання до Євреїв

зач. 3201І пе́рший заві́т мав постано́ву про Богослужі́ння і святи́лище земне́:

2бо побудо́вана була́ скі́нія пе́рша, в які́й був світи́льник, і тра́пеза та жерто́вні хліби́, і яка́ назива́ється «святе́».

3За дру́гою ж заві́сою була́ скі́нія, на́звана «Святе́ святи́х»,

4яка́ ма́ла золоту́ кади́льницю і обкла́дений з усі́х сторі́н зо́лотом ковче́г заві́ту, де були́ золоти́й сосу́д з ма́нною, жезл Ааро́нів розкві́тлий та скрижа́лі заві́ту,

5а над ним херуви́ми сла́ви, осіня́ючі очисти́лище; про що не слід тепе́р говори́ти докла́дно.

6При тако́му влаштува́нні, до пе́ршої скі́нії завжди́ вхо́дять свяще́нники відправля́ти Богослужі́ння;

7а до дру́гої – раз на рік оди́н ті́льки первосвяще́нник, не без кро́ві, яку́ прино́сить за се́бе і за гріхи́ неві́дання наро́ду.

Євангеліє

Лк. 18:31–34 Євангеліє від Луки

зач. 9231Відкли́кавши двана́дцять у́чнів Свої́х, сказа́в їм: ось, ми йдемо́ до Ієрусали́ма, і збу́деться все, напи́сане проро́ками про Си́на Людсько́го,

32бо ви́дадуть Його́ язи́чникам, і познуща́ються над Ним, і скри́вдять Його́, і обплюю́ть Його́,

33і бу́дуть би́ти, і уб’ю́ть Його́; і на тре́тій день воскре́сне.

34Але́ вони́ нічо́го з цього́ не зрозумі́ли; і були́ слова́ ці прихо́вані для них, і вони́ не розумі́ли ска́заного.

Вмч. (під зачало) Ін. 15:1–7 Євангеліє від Іоанна

зач. 501Я є і́стинна виногра́дна лоза́, а Оте́ць Мій – виногра́дар.

2Вся́ку гі́лку в Ме́не Він відсіка́є, що не плодоно́сить, і вся́ку, що плодоно́сить, очища́є, щоб бі́льше принесла́ пло́ду.

3Ви вже очи́щені че́рез сло́во, яке́ Я пропові́дував вам.

4Перебува́йте в Мені́, і Я у вас. Як гі́лка не мо́же прино́сити пло́ду сама́ від се́бе, якщо́ не бу́де на ло́зі: так і ви, якщо́ не бу́дете в Мені́.

5Я є лоза́, а ви гілки́; хто перебува́є в Мені́, і Я в ньо́му, той прино́сить бага́то пло́ду; бо без Ме́не не мо́жете роби́ти нічо́го.

6Хто не перебува́тиме в Мені́, той бу́де відки́нутий геть, як гі́лка, і засо́хне; а такі́ гілки́ збира́ють і ки́дають у вого́нь, і вони́ згоря́ють.

7Якщо́ перебува́тимете в Мені́ і слова́ Мої́ у вас бу́дуть, то, чого́ ви забажа́єте, просі́ть, і бу́де вам.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.