Читання днясубота

На літургії

Апостол

Флм. 1:1–25 Послання до Филимона

1Па́вел, в’я́зень Іісу́са Христа́, і Тимофі́й брат, Филимо́нові улю́бленому і співробі́тникові на́шому,

2і Апфі́ї (сестрі́) улю́бленій, та Архи́пові, сподви́жникові на́шому, і дома́шній твої́й це́ркві:

3благода́ть вам і мир від Бо́га, Отця́ на́шого і Го́спода Іісу́са Христа́.

4Дя́кую Бо́гові моє́му, завжди́ зга́дуючи про те́бе в молитва́х мої́х,

5коли́ чу́ю про твою́ любо́в і ві́ру, яку́ ма́єш до Го́спода Іісу́са і до всіх святи́х,

6щоб спі́льність ві́ри твоє́ї ста́ла дія́льною у пізна́нні вся́кого у вас добра́ у Христі́ Іісу́сі.

7Бо ми ма́ємо вели́ку ра́дість і вті́шення в твої́й любо́ві; тому́ що тобо́ю, бра́те, заспоко́єні серця́ святи́х.

8Тому́, ма́ючи вели́ке у Христі́ дерза́ння нака́зувати тобі́, що тре́ба,

9з любо́ві кра́ще прошу́, не хто і́нший, як я, Па́вел ста́рець, а тепе́р і в’я́зень Іісу́са Христа́,

10прошу́ тебе́ за си́на мого́ Они́сима, котро́го я роди́в у кайда́нах мої́х.

11Він був коли́сь непотрі́бний для те́бе, а тепе́р потрі́бний тобі́ і мені́; я поверта́ю його́ тобі́,

12а ти прийми́ його́, як моє́ се́рце.

13Я хоті́в при собі́ затри́мати його́, щоб він за́мість те́бе послужи́в мені́ в кайда́нах за благові́стя;

14але́ без твоє́ї зго́ди нічо́го не хоті́в зроби́ти, щоб до́бре ді́ло твоє́ було́ не ви́мушене, а доброві́льне.

15Бо, можли́во, він для то́го тимчасо́во відлучи́вся, щоб ти прийня́в його́ назавжди́,

16вже не як раба́, але́ ви́ще за раба́, бра́та улю́бленого, особли́во мені́, а тим бі́льше тобі́, і за пло́ттю, і в Го́споді.

17О́тже, якщо́ ти ма́єш спілкува́ння зі мно́ю, то прийми́ його́, як мене́.

18Коли́ ж він чи́мось обра́зив тебе́ або ви́нен, вважа́й це на мені́.

19Я, Па́вел, написа́в моє́ю руко́ю: я заплачу́; не кажу́ тобі́ про те, що ти і сами́м собо́ю мені́ ви́нен.

20Так, бра́те, дай мені́ скориста́тися від те́бе у Го́споді; заспоко́й моє́ се́рце у Го́споді.

21Наді́ючись на твою́ слухня́ність, я написа́в тобі́, зна́ючи, що ти зро́биш і бі́льше, ніж кажу́.

22Одноча́сно приготу́й для мене́ і примі́щення, бо наді́юся, що за ва́шими молитва́ми я бу́ду даро́ваний вам.

23Віта́ють тебе́ Єпафра́с, в’я́зень ра́зом зі мно́ю зара́ди Христа́ Іісу́са,

24Марк, Аріста́рх, Дима́с, Лука́ – співробі́тники мої́.

25Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з ду́хом ва́шим. Амі́нь.

Ряд. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Євангеліє

Лк. 10:1–15 Євангеліє від Луки

зач. 501Пі́сля то́го ви́брав Госпо́дь і і́нших сімдеся́т у́чнів і посла́в їх по дво́є пе́ред лице́м Свої́м у ко́жне мі́сто і мі́сце, куди́ Сам хоті́в іти́,

2і сказа́в їм: жни́во вели́ке, а женці́в ма́ло; тож блага́йте Госпо́даря жнив, щоб ви́слав женці́в на жнива́ Свої́.

3Іді́ть! Я посила́ю вас, як ягня́т між вовкі́в.

4Не бері́ть ні мішка́, ні то́рби, ні взуття́, і ніко́го в доро́зі не віта́йте.

5В яки́й дім увійде́те, споча́тку кажі́ть: мир до́му цьому́;

6і якщо́ бу́де там син ми́ру, то спочи́не на ньо́му мир ваш, а коли́ ні, то до вас поверне́ться.

7В тому́ до́мі залиша́йтесь, ї́жте і пи́йте те, що в них є, бо працю́ючий ва́ртий нагоро́ди за труди́ свої́; не перехо́дьте з до́му в дім.

8І коли́ в яке́ мі́сто при́йдете і при́ймуть вас, ї́жте, що вам подаду́ть,

9і зціля́йте неду́жих, що знахо́дяться в ньо́му, і кажі́ть їм: набли́зилось до вас Ца́рство Бо́же.

10Якщо́ ж при́йдете в яке́сь мі́сто і не при́ймуть вас, то, ви́йшовши на ву́лицю, скажі́ть:

11і по́рох, що прили́п до нас з ва́шого мі́ста, обтру́шуємо вам; а проте́ зна́йте, що набли́зилось до вас Ца́рство Бо́же.

12Кажу́ ж вам, що Содо́му в день той відра́дніше бу́де, ніж мі́сту тому́.

13Го́ре тобі́, Хорази́не! го́ре тобі́, Віфсаї́до! бо якби́ у Ти́рі та Сидо́ні ста́лися ті чудеса́, які були́ у вас, то давно́ б вони́, си́дячи у вере́тищі й по́пелі, пока́ялися;

14але́ і Ти́ру і Сидо́ну відра́дніше бу́де на суді́, ніж вам.

15І ти, Капернау́ме, що підні́сся до не́ба, до пе́кла зі́йдеш.

Ряд. Лк. 9:57–62 Євангеліє від Луки

зач. 4957Ста́лось, що коли́ вони́ були́ в доро́зі, хтось сказа́в Йому́: Го́споди! я піду́ за Тобо́ю, куди́ б Ти не пішо́в.

58Іісу́с сказа́в йому́: лиси́ці ма́ють но́ри, і птахи́ небе́сні – гні́зда; Син же Людськи́й не ма́є де го́лову прихили́ти.

59А і́ншому сказа́в: іди́ за Мно́ю. Той сказа́в: Го́споди! дозво́ль мені́ пе́рше піти́ і похова́ти ба́тька мого́.

60Але́ Іісу́с сказа́в йому́: зали́ш ме́ртвим хова́ти свої́х мерці́в, а ти йди, благовіству́й Ца́рство Бо́же.

61І ще і́нший сказа́в: я піду́ за Тобо́ю, Го́споди! ті́льки дозво́ль спе́ршу мені́ попроща́тися з дома́шніми мої́ми.

62Але́ Іісу́с сказа́в йому́: хто покла́в ру́ку свою́ на ра́ло і озира́ється наза́д, той не благонаді́йний для Ца́рства Бо́жого.