Читання днянеділя
На утрені
Ін. 20:19–31 Євангеліє від Іоанна
зач. 6519Того́ ж пе́ршого дня на ти́жні, вве́чері, коли́ две́рі до́му, де збира́лися у́чні Його́, були́ за́мкнені з о́страху пе́ред іуде́ями, прийшо́в Іісу́с і став посере́дині і ка́же їм: мир вам!
20Сказа́вши це, Він показа́в їм ру́ки і но́ги, і ре́бра Свої́. У́чні зраді́ли, поба́чивши Го́спода.
21Іісу́с же сказа́в їм вдру́ге: мир вам! як посла́в Мене́ Оте́ць, так і Я посила́ю вас.
22Сказа́вши це, ду́нув і гово́рить їм: приймі́ть Ду́ха Свято́го.
23Кому́ простите́ гріхи́, тим простя́ться, на ко́му зали́шите, зали́шаться.
24Фома́ ж, оди́н з дванадцятьо́х, яки́й назива́вся Близню́к, не був тут з ни́ми, коли́ прихо́див Іісу́с.
25І́нші у́чні сказа́ли йому́: ми ба́чили Го́спода. Він же сказа́в їм: якщо́ не поба́чу на рука́х Його́ ран від цвяхі́в і не вкладу́ па́льця мого́ в ра́ни від цвяхі́в, і не вкладу́ руки́ моє́ї в ре́бра Його́, не пові́рю.
26Пі́сля восьми́ днів у́чні Його́ зно́ву були́ в до́мі і Фома́ з ни́ми. Прийшо́в Іісу́с, коли́ две́рі були́ за́мкнені, став посере́д них і сказа́в: мир вам!
27По́тім гово́рить Фомі́: дай па́лець твій сюди́ і подиви́сь на ру́ки Мої́; пода́й ру́ку твою́ і вклади́ в ре́бра Мої́, і не будь неві́рним, а ві́рним.
28Фома́ у ві́дповідь сказа́в Йому́: Госпо́дь мій і Бог мій!
29Іісу́с гово́рить йому́: ти пові́рив, тому́ що поба́чив Мене́; блаже́нні ті, що не ба́чили і уві́рували.
30Бага́то і́нших чуде́с сотвори́в Іісу́с пе́ред у́чнями Свої́ми, про які́ не напи́сано в кни́зі цій.
31Це ж напи́сано, щоб ви уві́рували, що Іісу́с є Хри́стос, Син Божи́й, і, ві́руючи, ма́ли життя́ в ім’я́ Його́.
На літургії
Апостол
Гал. 1:11–19 Послання до Галатів
зач. 20011Сповіща́ю ж вам, бра́ття, що Єва́нгеліє, яке́ я благовіствува́в, не є людське́;
12бо я прийня́в його́ і навчи́вся не від люди́ни, а че́рез одкрове́ння Іісу́са Христа́.
13Ви чу́ли про мій попере́дній спо́сіб життя́ в іуде́йстві, що я жорсто́ко гони́в Це́ркву Бо́жу та спусто́шував її́,
14і досяга́в у́спіхів в іуде́йстві бі́льше за багатьо́х рове́сників у моє́му роду́, бу́дучи надмі́рним ревни́телем ба́тьківських мої́х переда́нь.
15Коли́ ж Бог, Котри́й ви́брав мене́ від утро́би ма́тері моє́ї і покли́кав благода́ттю Своє́ю, благоволи́в
16відкри́ти в мені́ Си́на Свого́, щоб я благовіствува́в Його́ язи́чникам, – я не став тоді́ ж ра́дитися з пло́ттю і кро́в’ю,
17і не пішо́в в Ієрусали́м до тих, що ста́ли Апо́столами рані́ше за ме́не, а пішо́в до Араві́ї, і зно́ву поверну́вся в Дама́ск.
18По́тім, че́рез три ро́ки, пішо́в я до Ієрусали́ма поба́чити Петра́ і пробу́в у ньо́го днів п’ятна́дцять.
19І́ншого з Апо́столів я не ба́чив ніко́го, крім Я́кова, бра́та Госпо́днього.
Свтт. Євр. 13:17–21 Послання до Євреїв
зач. 33517Слу́хайте наста́вників ва́ших і бу́дьте покі́рні, бо вони́ пості́йно дба́ють про ду́ші ва́ші, як зобов’я́зані да́ти звіт; щоб вони́ роби́ли це з ра́дістю, а не зітха́ючи, бо це для вас некори́сно.
18Молі́ться за нас, бо ми впе́внені, що ма́ємо до́бру со́вість, тому́ що в усьо́му бажа́ємо пово́дитися че́сно.
19Особли́во ж прошу́ роби́ти це, щоб я скорі́ше був пове́рнений вам.
20Бог же ми́ру, Котри́й підня́в з ме́ртвих Па́стиря ове́ць вели́кого Кро́в’ю заві́ту ві́чного, Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,
21хай вдоскона́лить вас у вся́кому до́брому ді́лі, на викона́ння во́лі Його́, ро́блячи у вас благоуго́дне Йому́ че́рез Іісу́са Христа́. Йому́ сла́ва на віки́ ві́чні! Амі́нь.
Євангеліє
Лк. 6:31–36 Євангеліє від Луки
зач. 2631І як хо́чете, щоб з ва́ми чини́ли лю́ди, так і ви чині́ть з ни́ми.
32І коли́ ви лю́бите тих, хто вас лю́бить, яка вам за те подя́ка? Бо і грі́шники лю́блять тих, хто їх лю́бить.
33І якщо́ ви ро́бите добро́ тим, хто вам ро́бить добро́, яка́ вам за те подя́ка? бо і грі́шники те са́ме ро́блять.
34І коли́ позича́єте тим, від ко́го сподіва́єтесь оде́ржати наза́д, яка́ за те вам подя́ка, бо і грі́шники позича́ють грі́шникам, щоб сті́льки ж оде́ржати.
35Але́ ви любі́ть ворогі́в ва́ших, добро́ творі́ть, і позича́йте, нічо́го не сподіва́ючись; і бу́де вам нагоро́да вели́ка і бу́дете сина́ми Всеви́шнього; бо Він до́брий і до невдя́чних і злих.
36О́тже, бу́дьте милосе́рдні, як і Оте́ць ваш милосе́рдний.
Свтт. Мф. 5:14–19 Євангеліє від Матфея
зач. 1114Ви є сві́тло сві́ту. Не мо́же схова́тися мі́сто, яке́ стої́ть на верху́ гори́.
15І, засвіти́вши сві́чку, не ста́влять її́ під посу́дину, а на підсві́чник, і сві́тить всім у до́мі.
16Так хай ся́є сві́тло ва́ше пе́ред людьми́, щоб вони́ ба́чили ва́ші до́брі діла́ і прославля́ли Отця́ ва́шого Небе́сного.
17Не ду́майте, що Я прийшо́в пору́шити зако́н або́ проро́ків: не пору́шити прийшо́в Я, а здійсни́ти.
18Бо і́стинно кажу́ вам: до́ки не пере́йде не́бо і земля́, жо́дна йо́та чи жо́дна ри́ска не пере́йде із зако́ну, по́ки не здійсни́ться все.
19О́тже, хто пору́шить одну́ з цих за́повідей найме́нших і навчи́ть так люде́й, той найме́ншим бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному; а хто ви́конає і навчи́ть, той вели́ким бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному.