Читання днясереда

На утрені

Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки

зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,

40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.

41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.

42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!

43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?

44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.

45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.

46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,

47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,

48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;

49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.

56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.

На літургії

Апостол

Богородиці Євр. 9:1–7 Послання до Євреїв

зач. 3201І пе́рший заві́т мав постано́ву про Богослужі́ння і святи́лище земне́:

2бо побудо́вана була́ скі́нія пе́рша, в які́й був світи́льник, і тра́пеза та жерто́вні хліби́, і яка́ назива́ється «святе́».

3За дру́гою ж заві́сою була́ скі́нія, на́звана «Святе́ святи́х»,

4яка́ ма́ла золоту́ кади́льницю і обкла́дений з усі́х сторі́н зо́лотом ковче́г заві́ту, де були́ золоти́й сосу́д з ма́нною, жезл Ааро́нів розкві́тлий та скрижа́лі заві́ту,

5а над ним херуви́ми сла́ви, осіня́ючі очисти́лище; про що не слід тепе́р говори́ти докла́дно.

6При тако́му влаштува́нні, до пе́ршої скі́нії завжди́ вхо́дять свяще́нники відправля́ти Богослужі́ння;

7а до дру́гої – раз на рік оди́н ті́льки первосвяще́нник, не без кро́ві, яку́ прино́сить за се́бе і за гріхи́ неві́дання наро́ду.

Ап. Діян. 9:10–19 Діяння святих апостолів

10У Дама́ску був оди́н у́чень, на ім’я́ Ана́нія; і Госпо́дь у виді́нні сказа́в йому́: Ана́ніє! Він сказа́в: я, Го́споди.

11Госпо́дь же сказа́в йому́: встань і піди́ на ву́лицю, так зва́ну Пряму́, і спита́й в Іу́диному до́мі тарся́нина, на ім’я́ Савл; він за́раз мо́литься,

12і ба́чив у виді́нні му́жа, на ім’я́ Ана́нія, яки́й прийшо́в до ньо́го і покла́в на ньо́го ру́ку, щоб він прозрі́в.

13Ана́нія відпові́в: Го́споди! я чув від багатьо́х про цьо́го чолові́ка, скі́льки зла заподі́яв він святи́м Твої́м у Ієрусали́мі;

14і тут ма́є від первосвяще́нників вла́ду в’яза́ти всіх, хто призива́є ім’я́ Твоє́.

15Госпо́дь же сказа́в йому́: іди́, бо він є Мій ви́браний сосу́д, щоб сповіща́ти ім’я́ Моє́ пе́ред наро́дами і царя́ми, і сина́ми Ізра́їлевими.

16І Я покажу́ йому́, скі́льки він має постражда́ти за ім’я́ Моє́.

17Ана́нія пішо́в і увійшо́в у дім і, покла́вши на ньо́го ру́ки, сказа́в: бра́те Са́вле! Госпо́дь Іісу́с, Котри́й яви́вся тобі́ на доро́зі, яко́ю ти йшов, посла́в мене́, щоб ти прозрі́в і спо́внився Свято́го Ду́ха.

18І вмить немо́в би луска́ спа́ла з оче́й його́, і враз він прозрі́в; і, вста́вши, охрести́вся,

зач. 2219і, прийня́вши ї́жу, укріпи́вся. І Савл кі́лька днів пробу́в з у́чнями в Дама́ску.

Євангеліє

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.

Ап. Лк. 10:16–21 Євангеліє від Луки

зач. 5116Хто слу́хає вас, той Мене́ слу́хає, і хто відверта́ється вас, той Мене́ відверта́ється, а хто відверта́ється Мене́, той відверта́ється Того́, Хто посла́в Мене́.

17Сімдеся́т у́чнів поверну́лися з ра́дістю і говори́ли: Го́споди! і бі́си коря́ться нам в ім’я́ Твоє́.

18Він же сказа́в їм: Я ба́чив сатану́, що, як бли́скавка, впав з не́ба;

19Ось, даю́ вам вла́ду наступа́ти на змій та скорпіо́нів і на вся́ку си́лу вра́жу; і ніщо́ не пошко́дить вам;

20одна́к том́у не раді́йте, що ду́хи вам коря́ться, а раді́йте тому́, що імена́ ва́ші напи́сані на небеса́х.

21У той час зраді́в ду́хом Іісу́с і сказа́в: сла́влю Тебе́, О́тче, Го́споди не́ба і землі́, що Ти утаї́в це від му́дрих та розу́мних, і відкри́в те ді́тям. Так, О́тче! Бо таке́ бу́ло Твоє́ благоволі́ння.

«Величаем Тя, Пресвятая Дево, и чтем Покров Твой честный, Тя бо виде святый Андрей на воздусе, за ны Христу молящуюся». * Читання ап. Ананії читаються, якщо йому звершується служба