Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Діяння святих апостолів

Глава 9

1 А Савл, ще ди́хаючи погро́зами та вби́вством на у́чнів Го́спода, прийшо́в до первосвяще́нника

2 і ви́просив у ньо́го листи́ в Дама́ск до синаго́г, щоб кого́ знайде́ з послідо́вників цього́ вче́ння, чоловікі́в та жіно́к, зв’яза́вши, приво́дити до Ієрусали́ма.

3 Коли́ ж він ішо́в і наближа́вся до Дама́ска, враз ося́яло його́ сві́тло з не́ба.

4 Він упа́в на зе́млю і почу́в го́лос, яки́й говори́в йому́: Са́вле, Са́вле! що ти го́ниш Мене́?

5 Він сказа́в: хто Ти, Го́споди? Госпо́дь же ка́же: Я Іісу́с, Котро́го ти го́ниш. Тя́жко тобі́ йти про́ти рожна́.

6 Він з тре́петом і жа́хом сказа́в: Го́споди! що повели́ш мені́ роби́ти? і Госпо́дь сказа́в йому́: встань і йди до мі́ста; і ска́зано бу́де тобі́, що тобі́ тре́ба роби́ти.

7 Лю́ди ж, які́ йшли з ним, стоя́ли в заціпені́нні, бо чу́ли го́лос, а ніко́го не ба́чили.

8 Савл підві́вся із землі́, і з відкри́тими очи́ма ніко́го не ба́чив. І повели́ його́, взя́вши за ру́ки, і привели́ в Дама́ск.

9 І три дні він не ба́чив, і не їв, і не пив.

10 У Дама́ску був оди́н у́чень, на ім’я́ Ана́нія; і Госпо́дь у виді́нні сказа́в йому́: Ана́ніє! Він сказа́в: я, Го́споди.

11 Госпо́дь же сказа́в йому́: встань і піди́ на ву́лицю, так зва́ну Пряму́, і спита́й в Іу́диному до́мі тарся́нина, на ім’я́ Савл; він за́раз мо́литься,

12 і ба́чив у виді́нні му́жа, на ім’я́ Ана́нія, яки́й прийшо́в до ньо́го і покла́в на ньо́го ру́ку, щоб він прозрі́в.

13 Ана́нія відпові́в: Го́споди! я чув від багатьо́х про цьо́го чолові́ка, скі́льки зла заподі́яв він святи́м Твої́м у Ієрусали́мі;

14 і тут ма́є від первосвяще́нників вла́ду в’яза́ти всіх, хто призива́є ім’я́ Твоє́.

15 Госпо́дь же сказа́в йому́: іди́, бо він є Мій ви́браний сосу́д, щоб сповіща́ти ім’я́ Моє́ пе́ред наро́дами і царя́ми, і сина́ми Ізра́їлевими.

16 І Я покажу́ йому́, скі́льки він має постражда́ти за ім’я́ Моє́.

17 Ана́нія пішо́в і увійшо́в у дім і, покла́вши на ньо́го ру́ки, сказа́в: бра́те Са́вле! Госпо́дь Іісу́с, Котри́й яви́вся тобі́ на доро́зі, яко́ю ти йшов, посла́в мене́, щоб ти прозрі́в і спо́внився Свято́го Ду́ха.

18 І вмить немо́в би луска́ спа́ла з оче́й його́, і враз він прозрі́в; і, вста́вши, охрести́вся,

зач. 22 19 і, прийня́вши ї́жу, укріпи́вся. І Савл кі́лька днів пробу́в з у́чнями в Дама́ску.

20 І відра́зу став пропові́дувати в синаго́гах про Іісу́са, що Він є Син Бо́жий.

21 І всі, хто чув, дивува́лися й говори́ли: хіба́ це не той са́мий, яки́й гнав у Ієрусали́мі тих, які́ призива́ли ім’я́ це? і сюди́ для то́го прийшо́в, щоб зв’я́зувати їх і приво́дити до первосвяще́нників.

22 А Савл усе́ бі́льше і бі́льше змі́цнювався і бенте́жив іуде́їв, які́ жили́ в Дама́ску, дово́дячи, що Цей є Христо́с.

23 Коли́ ж мину́ло чима́ло ча́су, іуде́ї змови́лись уби́ти його́.

24 Але́ Савл дові́дався про ї́хній на́мір. Вони́ день і ніч вартува́ли бі́ля ворі́т, щоб уби́ти його́.

25 У́чні ж, вночі́ взя́вши його́, спусти́ли в ко́шику по стіні́.

26 Савл прибу́в до Ієрусали́ма і намага́вся приєдна́тися до у́чнів; але́ всі боя́лися його́, не ві́рячи, що він у́чень.

27 Варна́ва ж, взя́вши його́, приві́в до Апо́столів і розпові́в їм, як він доро́гою поба́чив Го́спода, і що говори́в йому́ Госпо́дь, і як він в Дама́ску сміли́во пропові́дував в ім’я́ Іісу́сове.

28 І перебува́в він з ни́ми в Ієрусали́мі, вхо́див і вихо́див, і сміли́во пропові́дував в ім’я́ Го́спода Іісу́са.

29 Говори́в та́кож і спереча́вся з елліні́стами; а вони́ наміря́лися вби́ти його́.

30 Бра́ття, дові́давшись про це, відпра́вили його́ до Кеса́рії і перепрова́дили до Та́рсу.

31 Церкви́ ж по всій Іуде́ї, Галіле́ї та Сама́рії ма́ли спо́кій, навча́ючись і перебува́ючи в стра́сі Госпо́дньому; і, втіша́ючись від Свято́го Ду́ха, примно́жувались.

зач. 23 32 Тра́пилось, що Петро́, коли́ обхо́див усі́х, прийшо́в і до святи́х, які́ жили́ в Лі́дді.

33 Там знайшо́в він одного́ чолові́ка, на ім’я́ Ене́й, яки́й уже ві́сім ро́ків лежа́в на посте́лі і був розсла́блений.

34 Петро́ сказа́в йому́: Ене́ю! зціля́є тебе́ Іісу́с Христо́с; встань з посте́лі твоє́ї. І він за́раз же встав.

35 І ба́чили його́ всі жи́телі в Лі́дді і Саро́ні, які́ і наверну́лися до Го́спода.

36 В Іоппі́ї ж була́ одна́ учени́ця, на ім’я́ Таві́фа, що зна́чить «са́рна»; вона́ була́ спо́внена до́брих діл і твори́ла бага́то ми́лостині.

37 Ста́лося ж у ті дні, що вона́ занеду́жала й поме́рла. Її́ оми́ли і покла́ли в го́рниці.

38 Лі́дда ж була́ поблизу́ Іоппі́ї, то у́чні, почу́вши, що Петро́ перебува́є там, посла́ли до ньо́го двох чолові́к проси́ти, щоб він не забари́вся прийти́ до них.

39 Петро́, вста́вши, пішо́в з ни́ми; і коли́ він прийшо́в, завели́ його́ в го́рницю, і всі вдови́ці із слізьми́ ста́ли пе́ред ним і пока́зували соро́чки та пла́ття, що їх роби́ла Са́рна, живучи́ з ни́ми.

40 Петро́ ви́слав усі́х і, ста́вши на колі́на, помоли́вся, і, зверну́вшись до ті́ла, сказа́в: Таві́фо! встань. І вона́ відкри́ла о́чі свої́ і, поба́чивши Петра́, сі́ла.

41 Він пода́в їй ру́ку, підві́в її́, і, покли́кавши святи́х і вдови́ць, поста́вив її́ пе́ред ни́ми живо́ю.

42 Це ста́ло відо́мим по всій Іоппі́ї, і бага́то хто уві́рував у Го́спода.

43 І чима́ло днів пробу́в він у Іоппі́ї, в одного́ Си́мона, шкіряника́.