Читання днявівторок

На літургії

Апостол

Флп. 1:8–14 Послання до Филип'ян

зач. 2368Бог – сві́док, що я люблю́ всіх вас любо́в’ю Іісу́са Христа́;

9і молю́ся за те, щоб любо́в ва́ша ще бі́льше і бі́льше зроста́ла в пізна́нні та вся́кому почутті́,

10щоб, пізнаючи́ те, що кра́ще, ви були́ чи́сті і без вини́ в день Христа́,

11напо́внені плода́ми пра́ведності Іісу́сом Христо́м, на сла́ву і похвалу́ Бо́жу.

зач. 23712Бажа́ю, бра́ття, аби́ ви зна́ли, що мої́ обста́вини послужи́ли бі́льшому у́спіху благові́стя,

13так що моє́ ув’я́знення за Христа́ ста́ло відо́мим усі́й прето́рії та всім і́ншим,

14і бі́льша части́на з браті́в у Го́споді, підбадьо́рившись кайда́нами мої́ми, почали́ сміливі́ше, безбо́язно пропові́дувати сло́во Бо́же.

Предтечі Гал. 4:22–31 Послання до Галатів

22Бо напи́сано: Авраа́м мав двох сині́в: одного́ від раби́ні, а дру́гого від ві́льної.

23Але́ той, хто від раби́ні, народи́вся за пло́ттю, а той, хто від ві́льної – за обі́тницею.

24У цьо́му є іносказа́ння. Це два заві́ти: оди́н від гори́ Сіна́йської, що наро́джує в ра́бство, це є Ага́р,

25бо Ага́р означа́є го́ру Сіна́й в Араві́ї і відповіда́є ни́нішньому Ієрусали́му, бо він зі свої́ми ді́тьми в ра́бстві;

26а го́рній Ієрусали́м – ві́льний: він ма́ти усі́м нам.

27Бо напи́сано: звесели́ся, неплі́дна, яка́ не роди́ла; ви́гукни і ви́голоси, яка́ не му́чилася ро́дами; бо в зали́шеної зна́чно бі́льше діте́й, ніж у тіє́ї, що ма́є чолові́ка.

зач. 21128Ми, бра́ття, ді́ти обі́тниці за Ісаа́ком.

29Але́, як тоді́ той, яки́й народи́вся за пло́ттю, переслі́дував наро́дженого за ду́хом, так і ни́ні.

30Що ж гово́рить Писа́ння? Ви́жени раби́ню ра́зом із си́ном її́, бо не мо́же син раби́ні бу́ти спадкоє́мцем ра́зом із си́ном ві́льної.

31О́тже, бра́ття, ми ді́ти не раби́ні, а ві́льної.

Євангеліє

Лк. 3:23–4:1 Євангеліє від Луки

зач. 113:23Іісу́с, почина́ючи Своє́ служі́ння, був ро́ків тридцяти́, і був, як ду́мали, син Йо́сифів, Ілії́в,

24Матфа́тів, Леві́їв, Мелхі́їв, Іанна́їв, Йо́сифів,

25Маттафі́їв, Амо́сів, Нау́мів, Еслі́мів, Нагге́їв,

26Маа́фів, Маттафі́їв, Семеі́їв, Йо́сифів, Іу́дин,

27Іоанна́нів, Риса́їв, Зорова́велів, Салафії́лів, Нирі́їв,

28Мелхі́їв, Адді́їв, Коса́мів, Елмода́мів, І́рів,

29Іосі́їв, Єлієзе́рів, Іорі́мів, Матфа́тів, Леві́їв,

30Симео́нів, Іу́дин, Йо́сифів, Іона́нів, Єліаки́мів,

31Мелеа́їв, Маїна́нів, Маттафа́їв, Нафа́нів, Дави́дів,

32Ієссе́їв, Ові́дів, Воо́зів, Салмо́нів, Наассо́нів,

33Амінада́вів, Ара́мів, Єсро́мів, Фаре́сів, Іу́дин,

34Я́ковів, Ісаа́ків, Авраа́мів, Фа́ррин, Нахо́рів,

35Серу́хів, Рага́вів, Фале́ків, Єве́рів, Сали́нів,

36Каїна́нів, Арфакса́дів, Си́мів, Но́їв, Ламе́хів,

37Мафуса́лів, Єно́хів, Іа́редів, Малелеї́лів, Каїна́нів,

38Єно́сів, Си́фів, Ада́мів, Бо́жий.

зач. 124:1Іісу́с, спо́внений Ду́ха Свято́го, поверну́вся від Іорда́ну і пове́дений був Ду́хом у пусти́ню.

Предтечі Лк. 1:5–25 Євангеліє від Луки

зач. 25У дні І́рода, царя́ Іуде́йського, був свяще́нник на ім’я́ Заха́рія, з де́нної че́рги Аві́євої, і жі́нка його́ з ро́ду Ааро́нового, ім’я́ її́ Єлисаве́та.

6Обо́є вони́ були́ пра́ведні пе́ред Бо́гом, вико́нуючи всі за́повіді і уста́ви Госпо́дні бездога́нно.

7У них не було́ діте́й, бо Єлисаве́та була́ неплі́дна, і обо́є були́ вже похи́лого ві́ку.

8Одного́ ра́зу, коли́ він у поря́дку своє́ї че́рги служи́в пе́ред Бо́гом,

9за же́ребом, як звича́йно було́ у свяще́нників, йому́ ви́пало ввійти́ в храм Госпо́дній для каді́ння,

10а вся бе́зліч наро́ду моли́лася зо́вні під час каді́ння, –

11тоді з’яви́вся йому́ А́нгел Госпо́дній, стоячи́ право́руч жерто́вника кади́льного.

12Заха́рія, поба́чивши його́, збенте́жився, і страх напа́в на ньо́го.

13А́нгел же сказа́в йому́: не бі́йся, Заха́ріє, бо почу́та моли́тва твоя́, і жі́нка твоя́ Єлисаве́та наро́дить тобі́ си́на, і нарече́ш ім’я́ йому́ Іоа́нн;

14і бу́де тобі́ ра́дість і вті́ха, і бага́то наро́дженню його́ зраді́ють,

15бо він бу́де вели́кий пе́ред Го́сподом; вина́ і сіке́ра не пи́тиме, і Ду́ха Свято́го спо́вниться ще від утро́би ма́тері своє́ї;

16і багатьо́х з сині́в Ізра́їлевих наверне́ до Го́спода Бо́га ї́хнього;

17і йти́ме пе́ред Ним в ду́сі і си́лі Іллі́, щоб наверну́ти серця́ батькі́в до діте́й, і непокі́рних до о́бразу думо́к пра́ведників, щоб предста́вити Го́споду наро́д пригото́ваний.

18І сказа́в Заха́рія А́нгелові: з чо́го я зна́тиму це? бо я стари́й, і жі́нка моя́ вже похи́лого ві́ку.

19А́нгел сказа́в йому́ у ві́дповідь: я Гавриї́л, що стою́ пе́ред Бо́гом, і по́сланий говори́ти з тобо́ю і благовісти́ти тобі́ це;

20і ось, ти бу́деш мовча́ти і не ма́тимеш можли́вості говори́ти до то́го дня, коли́ збу́деться це, за те, що ти не пові́рив слова́м мої́м, котрі́ збу́дуться в свій час.

21Тим ча́сом наро́д чека́в Заха́рію і дивува́вся, що він забари́вся в хра́мі.

22Він же, ви́йшовши, не міг говори́ти до них; і вони́ зрозумі́ли, що він ба́чив виді́ння в хра́мі; і він говори́в з ни́ми зна́ками і залиша́вся німи́м.

23А коли́ закінчи́лися дні служі́ння його́, поверну́вся до свого́ до́му.

зач. 324Пі́сля тих днів зачала́ Єлисаве́та, жі́нка його́, і таї́лася п’ять мі́сяців, ка́жучи:

25так сотвори́в мені́ Госпо́дь у ці дні, коли́ згля́нувся на ме́не, щоб зня́ти з ме́не со́ром пе́ред людьми́.