Читання днявівторок

На утрені

Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна

зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.

10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.

11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.

12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.

13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.

14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.

15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.

16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.

На літургії

Апостол

Еф. 1:22–2:3 Послання до Ефесян

зач. 2191:22і все підкори́в під но́ги Йому́, і поста́вив Його́ ви́ще всього́, главо́ю Це́ркви,

23яка́ є ті́ло Його́, повнота́ Того́, Хто напо́внює все у всьо́му.

2:1І вас, ме́ртвих че́рез зло́чини і гріхи́ ва́ші,

2в яки́х ви коли́сь жили́ за зви́чаями сві́ту цього́, з во́лі кня́зя піднебе́сного, ду́ха, ді́ючого тепе́р в сина́х проти́влення,

3між яки́ми і ми всі жили́ коли́сь за на́шими плотськи́ми по́хотями, вико́нуючи бажа́ння пло́ті й по́мислів, та були́ за приро́дою ді́тьми гні́ву, як і і́нші,

Еф. 2:19–3:7 Послання до Ефесян

зач. 2222:19Ото́ж ви вже не чужі́ і не прише́льці, а співгромадя́ни святи́м і свої́ Бо́гові,

20бу́дучи утве́рджені на осно́ві Апо́столів і проро́ків, ма́ючи нарі́жним ка́менем Само́го Іісу́са Христа́,

21на Котро́му вся буді́вля, склада́ючись зла́годжено, зроста́є в святи́й храм у Го́споді,

22на яко́му і ви буду́єтесь Ду́хом в осе́лю Бо́жу.

3:1За́для цьо́го я, Па́вел, став в’я́знем Іісу́са Христа́ за вас язи́чників.

2Як ви чу́ли про домобудівни́цтво благода́ті Бо́жої, да́ної мені́ для вас,

3бо одкрове́нням мені́ прові́щена таємни́ця (про що я рані́ше написа́в ко́ротко),

4тому́ ви, чита́ючи, мо́жете збагну́ти моє́ розумі́ння таїни́ Христо́вої,

5яка́ не була́ прові́щена людськи́м сина́м мину́лих поколі́нь, а ни́ні відкри́та святи́м Апо́столам Його́ і проро́кам Ду́хом Святи́м,

6щоб і язи́чникам бу́ти співспадкоє́мцями, котрі́ стано́влять одне́ ті́ло, і співучасни́ками обі́тниці Його́ у Христі́ Іісу́сі че́рез благовіствува́ння,

7служи́телем яко́го був і я за да́ром благода́ті Бо́жої, да́ної мені́ дія́нням си́ли Його́.

Богоотцям (під зачало) Гал. 4:22–31 Послання до Галатів

22Бо напи́сано: Авраа́м мав двох сині́в: одного́ від раби́ні, а дру́гого від ві́льної.

23Але́ той, хто від раби́ні, народи́вся за пло́ттю, а той, хто від ві́льної – за обі́тницею.

24У цьо́му є іносказа́ння. Це два заві́ти: оди́н від гори́ Сіна́йської, що наро́джує в ра́бство, це є Ага́р,

25бо Ага́р означа́є го́ру Сіна́й в Араві́ї і відповіда́є ни́нішньому Ієрусали́му, бо він зі свої́ми ді́тьми в ра́бстві;

26а го́рній Ієрусали́м – ві́льний: він ма́ти усі́м нам.

27Бо напи́сано: звесели́ся, неплі́дна, яка́ не роди́ла; ви́гукни і ви́голоси, яка́ не му́чилася ро́дами; бо в зали́шеної зна́чно бі́льше діте́й, ніж у тіє́ї, що ма́є чолові́ка.

зач. 21128Ми, бра́ття, ді́ти обі́тниці за Ісаа́ком.

29Але́, як тоді́ той, яки́й народи́вся за пло́ттю, переслі́дував наро́дженого за ду́хом, так і ни́ні.

30Що ж гово́рить Писа́ння? Ви́жени раби́ню ра́зом із си́ном її́, бо не мо́же син раби́ні бу́ти спадкоє́мцем ра́зом із си́ном ві́льної.

31О́тже, бра́ття, ми ді́ти не раби́ні, а ві́льної.

Свт. Євр. 13:17–21 Послання до Євреїв

зач. 33517Слу́хайте наста́вників ва́ших і бу́дьте покі́рні, бо вони́ пості́йно дба́ють про ду́ші ва́ші, як зобов’я́зані да́ти звіт; щоб вони́ роби́ли це з ра́дістю, а не зітха́ючи, бо це для вас некори́сно.

18Молі́ться за нас, бо ми впе́внені, що ма́ємо до́бру со́вість, тому́ що в усьо́му бажа́ємо пово́дитися че́сно.

19Особли́во ж прошу́ роби́ти це, щоб я скорі́ше був пове́рнений вам.

20Бог же ми́ру, Котри́й підня́в з ме́ртвих Па́стиря ове́ць вели́кого Кро́в’ю заві́ту ві́чного, Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,

21хай вдоскона́лить вас у вся́кому до́брому ді́лі, на викона́ння во́лі Його́, ро́блячи у вас благоуго́дне Йому́ че́рез Іісу́са Христа́. Йому́ сла́ва на віки́ ві́чні! Амі́нь.

Євангеліє

Мк. 10:46–52 Євангеліє від Марка

зач. 4846Прихо́дять до Ієрихо́на. І коли́ Він з у́чнями Свої́ми і числе́нним наро́дом вихо́див з Ієрихо́на, Вартіме́й, син Тіме́їв, сліпи́й, сиді́в при доро́зі і проси́в ми́лостиню.

47Почу́вши, що це Іісу́с Назоре́й, він поча́в крича́ти і говори́ти: Іісу́се, Си́ну Дави́дів! поми́луй мене́.

48Бага́то хто приму́шував його́ мовча́ти, але́ він ще голосні́ше поча́в крича́ти: Си́ну Дави́дів! поми́луй мене́.

49Іісу́с зупини́вся і звелі́в його́ покли́кати. Кли́чуть сліпо́го і ка́жуть йому́: не бі́йся, встава́й, кли́че тебе́.

50Він ски́нув з се́бе ве́рхню оде́жу, встав і прийшо́в до Іісу́са.

51Відповіда́ючи йому́, Іісу́с спита́в: чого́ ти хо́чеш від Ме́не? Сліпи́й сказа́в Йому́: Учи́телю! щоб мені́ прозрі́ти.

52Іісу́с сказа́в йому́: йди, ві́ра твоя́ спасла́ тебе́. І відра́зу він прозрі́в і пішо́в доро́гою за Іісу́сом.

Мк. 11:11–23 Євангеліє від Марка

зач. 5011І ввійшо́в Іісу́с в Ієрусали́м і в храм; і, огля́нувши все, оскі́льки час уже́ був пі́зній, пішо́в з дванадцятьма́ до Віфа́нії.

12На дру́гий день, коли́ вони́ ви́йшли з Віфа́нії, Він зголодні́в;

13і, поба́чивши зда́леку смоко́вницю, вкри́ту ли́стям, пішо́в, чи не зна́йде чого́ на ній; але́, прийшо́вши до не́ї, нічо́го не знайшо́в, крім ли́стя, бо ще не наста́в час для збира́ння смокв.

14І сказа́в їй Іісу́с: відни́ні хай ніхто́ не спожива́є твої́х плоді́в дові́ку. І чу́ли те у́чні Його́.

15Прийшли́ до Ієрусали́ма. Іісу́с, увійшо́вши в храм, поча́в виганя́ти тих, що продава́ли і купува́ли в храмі; і столи́ міня́льників, і ла́ви тих, що продава́ли го́лубів, поперекида́в;

16і не дозволя́в, щоб хто перені́с че́рез храм будь-яку́ річ.

17І вчив їх, ка́жучи: чи не напи́сано: дім Мій до́мом моли́тви назве́ться для всіх наро́дів? а ви зроби́ли його́ верте́пом розбі́йників.

18Почу́ли це кни́жники і первосвяще́нники і шука́ли, як би погуби́ти Його́, бо боя́лись Його́, тому́ що весь наро́д дивува́вся Його́ вченню́.

19Коли́ ж ста́ло пі́зно, Він ви́йшов геть з мі́ста.

20Ура́нці, прохо́дячи ми́мо, поба́чили, що смоко́вниця всо́хла до ко́реня.

21І, згада́вши, Петро́ сказа́в Йому́: Равві́! диви́сь, смоко́вниця, яку́ Ти прокля́в, усо́хла.

22Іісу́с, відповіда́ючи, гово́рить їм:

зач. 5123Ма́йте ві́ру Бо́жу, бо і́стинно кажу́ вам, якщо́ хто ска́же горі́ цій: підведи́сь і ки́нься в мо́ре, і не сумніва́тиметься в се́рці свої́м, а пові́рить, що ста́неться за його́ сло́вом, – бу́де йому́, що ті́льки ска́же.

Богоотцям (під зачало) Лк. 8:16–21 Євангеліє від Луки

зач. 3616Ніхто́, засвіти́вши сві́чку, не покрива́є її́ посу́диною, або́ не ста́вить під лі́жко, а ста́вить на підсві́чнику, щоб ті, що вхо́дять, ба́чили сві́тло.

17Бо нема́ нічо́го тає́много, що не ста́ло б я́вним, ні прихо́ваного, що не ста́ло б відо́мим і не відкри́лося б.

18О́тже, пильну́йте, як ви слу́хаєте: бо хто ма́є, тому́ да́сться, а хто не ма́є, у то́го відбере́ться і те, що він ду́має ма́ти.

19Прийшли́ до Ньо́го Ма́ти і брати́ Його́, і не могли́ доступи́тися до Ньо́го че́рез наро́д.

20І дали́ зна́ти Йому́: Ма́ти і брати́ Твої́ стоя́ть зо́вні, бажа́ючи ба́чити Тебе́.

21Він сказа́в їм у ві́дповідь: ма́ти Моя́ і брати́ Мої́ це ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.

Свт. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.

* Читання свт. Феодосію читаються, якщо йому звершується служба