Читання днянеділя
На утрені
Мк. 16:1–8 Євангеліє від Марка
зач. 701Як мину́ла субо́та, Марі́я Магдали́на і Марі́я Я́ковлева і Саломі́я купи́ли па́хощі, щоб піти́ пома́зати Його́.
2І ду́же ра́но, в пе́рший день ти́жня, як схо́дило со́нце, прийшли́ до гро́бу,
3і гово́рять між собо́ю: хто відва́лить нам ка́мінь від двере́й гро́бу?
4І, гля́нувши, поба́чили, що ка́мінь відва́лений; а він був ду́же вели́кий.
5І, увійшо́вши у гроб, поба́чили юнака́, яки́й сиді́в право́руч і був одя́гнений у бі́лу оде́жу; і вжахну́лися.
6А він ка́же їм: не жаха́йтеся; Іісу́са шука́єте Назаряни́на, розп’я́того; Він воскре́с; Його́ нема́ тут. Ось мі́сце, де Його́ положи́ли.
7Але́ йдіть, скажі́ть у́чням Його́ і Петро́ві, що Він бу́де рані́ше за вас у Галіле́ї; там Його́ поба́чите, як Він сказа́в вам.
8І, ви́йшовши, вони́ побі́гли від гро́бу; їх охопи́в тре́пет і жах, і ніко́му нічо́го не сказа́ли, бо боя́лися.
На літургії
Апостол
1 Кор. 16:13–24 Перше послання до Коринфян
зач. 16613Пильну́йте, сті́йте у ві́рі, бу́дьте му́жні, тверді́.
14Все у вас хай бу́де з любо́в’ю.
15Блага́ю вас, бра́ття (ви зна́єте сім’ю́ Стефа́нову, що вона́ є поча́ток Аха́ії, і що вони́ присвяти́ли себе́ на служі́ння святи́м),
16бу́дьте і ви шанобли́ві до таки́х і до вся́кого, хто допомага́є і тру́диться.
17Я ра́дий прихо́ду Стефа́на, Фортуна́та і Аха́їка; вони́ заміни́ли відсу́тність ва́шу,
18бо вони́ заспоко́їли мій і ваш дух. Шану́йте таки́х.
19Віта́ють вас Церкви́ Асі́йські; щи́ро віта́ють вас у Го́споді Акі́ла і Прискі́лла ра́зом з дома́шньою їх це́рквою.
20Віта́ють вас усі́ бра́ття. Віта́йте оди́н о́дного святи́м цілува́нням.
21Моє́, Па́влове, віта́ння власнору́чно.
22Хто не лю́бить Го́спода Іісу́са Христа́, – ана́фема, мара́н-афа́.
23Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з ва́ми,
24і любо́в моя́ з усіма́ ва́ми в Христі́ Іісу́сі. Амі́нь.
Євангеліє
Мф. 21:33–42 Євангеліє від Матфея
зач. 8733Ви́слухайте і́ншу при́тчу. Був оди́н госпо́дар до́му, котри́й посади́в виногра́дник і обні́с його́ огоро́жею, ви́копав в ньо́му виності́к, збудува́в ба́шту і, відда́вши його́ виногра́дарям, відлучи́вся.
34Коли́ ж набли́зився час плоді́в, він посла́в свої́х слуг до виногра́дарів взя́ти свої́ плоди́;
35виногра́дарі, схопи́вши слу́г його́, одного́ поби́ли, дру́гого вби́ли, а і́ншого поби́ли камі́нням.
36Зно́ву посла́в він і́нших слуг, бі́льше, ніж споча́тку; і з ни́ми вчини́ли так са́мо.
37Наоста́нок посла́в він до них свого́ си́на, ка́жучи: посоро́мляться си́на мого́.
38Але́ виногра́дарі, поба́чивши си́на, сказа́ли оди́н о́дному: це спадкоє́мець; ході́мо уб’є́мо його́ і заволоді́ємо спа́дщиною його́.
39І, схопи́вши його́, ви́вели геть з виногра́дника і вби́ли.
40О́тже, ко́ли при́йде госпо́дар виногра́дника, що він зро́бить з ци́ми виногра́дарями?
41Гово́рять Йому́: злочи́нців цих відда́сть злій сме́рті, а виногра́дник відда́сть і́ншим виногра́дарям, які́ бу́дуть віддава́ти йому́ плоди́ у свій час.
42Іісу́с гово́рить їм: невже́ ви ніко́ли не чита́ли в Писа́нні: ка́мінь, який відки́нули будівни́чі, той сами́й став нарі́жним? Це від Го́спода, і є ди́вне в оча́х на́ших?.