Читання днясубота

На літургії

Апостол

Кол. 1:12–18 Послання до Колосян

зач. 25012дя́куючи Бо́гові і Отце́ві, Котри́й покли́кав нас до у́часті в спа́дщині святи́х у сві́тлі,

13ви́зволив нас від вла́ди те́мряви і ввів у Ца́рство улю́бленого Си́на Свого́,

14у Котро́му ми ма́ємо ви́куплення Кро́в’ю Його́ і проще́ння гріхі́в,

15Котри́й є о́браз Бо́га неви́димого, наро́джений рані́ше вся́кого творі́ння;

16бо Ним ство́рене все, що на небеса́х і що на землі́, ви́диме і неви́диме: чи престо́ли, чи госпо́дства, чи нача́льства, чи вла́сті, – все Ним і для Ньо́го ство́рено;

17і Він є рані́ш усьо́го, і все Ним стої́ть.

зач. 25118І Він є глава́ ті́ла Це́ркви; Він – поча́ток, пе́рвісток з ме́ртвих, щоб ма́ти Йому́ в усьо́му пе́ршість,

Ряд. 1 Кор. 2:6–9 Перше послання до Коринфян

зач. 1266Му́дрість же ми пропові́дуємо між доскона́лими, але́ му́дрість не ві́ку цього́ і не воло́дарів ві́ку цього́ скоромину́щих;

7а пропові́дуємо прему́дрість Бо́жу, тає́мну, прихо́вану, яку́ призна́чив Бог рані́ше вікі́в для сла́ви на́шої,

8яко́ї ніхто́ з князі́в ві́ку цього́ не пізна́в; бо якби́ пізна́ли, то не розп’я́ли б Го́спода сла́ви.

зач. 1279Але́, як напи́сано: Не ба́чило того́ о́ко і ву́хо не чу́ло, і на се́рце люди́ні не прихо́дило те, що Бог приготува́в тим, хто лю́бить Його́.

Євангеліє

Лк. 9:51–56;10:22–24 Євангеліє від Луки

9:51Коли́ ж наближа́лись дні відхо́ду Його́ з цьо́го сві́ту, Він ви́рішив іти́ до Ієрусали́ма;

52і посла́в ві́сників пе́ред лице́м Свої́м; і вони́ пішли́ і увійшли́ у село́ Самаря́нське, щоб приготува́ти Йому́;

53але́ там не при́йняли Його́, бо Він мав ви́гляд подоро́жнього, що йде в Ієрусали́м.

54Поба́чивши це, у́чні Його́, Я́ків і Іоа́нн, сказа́ли: Го́споди! хо́чеш, ми ска́жемо, щоб вого́нь зійшо́в з не́ба і спали́в їх, як і Ілля́ вчини́в?

55Але́ Він, оберну́вшись до них, заборони́в їм і сказа́в: не зна́єте, яко́го ви ду́ху;

56бо Син Людськи́й прийшо́в не губи́ти ду́ші людські́, а спаса́ти. І пішли́ до і́ншого села́.

зач. 5210:22І, зверну́вшись до у́чнів, сказа́в: усе́ переда́в Мені́ Оте́ць Мій; і ніхто́ не зна́є, хто є Син, ті́льки Оте́ць, і хто є Оте́ць, не зна́є ніхто́, крім Си́на і того́, кому́ Син хо́че відкри́ти.

23І, зверну́вшись до у́чнів, сказа́в їм окре́мо: блаже́нні о́чі, які ба́чать те, що ви ба́чите!

24бо кажу́ вам, бага́то проро́ків і царі́в бажа́ли ба́чити те, що ви ба́чите, і не ба́чили, і чу́ти, що ви чу́єте, і не чу́ли.

Ряд. Мф. 22:15–22 Євангеліє від Матфея

зач. 9015Тоді́ фарисе́ї пішли́ і ра́дились, як би пійма́ти Його́ на сло́ві.

16І посила́ють до Ньо́го свої́х у́чнів з іродіа́нами, ка́жучи: Учи́телю! ми зна́ємо, що Ти справедли́вий і і́стинно путі́ Бо́жої вчиш, і не пра́гнеш бу́дь-кому́ догоди́ти, бо не зважа́єш ні на яку́ осо́бу;

17ото́ж скажи́ нам: як Тобі́ здає́ться? чи дозво́лено плати́ти пода́тки ке́сареві, чи ні?

18Іісу́с же, зна́ючи ї́хнє лука́вство, сказа́в: що спокуша́єте Мене́, лицемі́ри?

19Покажі́ть Мені́ моне́ту, яко́ю пла́титься пода́ток. Вони́ принесли́ Йому́ дина́рій.

20І гово́рить їм: чиє́ це зобра́ження і на́пис?

21Ка́жуть Йому́: ке́саря. Тоді́ гово́рить їм: о́тже, віддава́йте ке́сареве ке́сарю, а Бо́же Бо́гові.

22Почу́вши це, вони́ здивува́лися і, залиши́вши Його́, відійшли́.

«Величаем Тя, Живодавче Христе, и почитаем вси Пречистаго Лика Твоего преславное изображение»