Читання днячетвер

На утрені

Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки

зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,

40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.

41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.

42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!

43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?

44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.

45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.

46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,

47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,

48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;

49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.

56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.

На літургії

Апостол

1 Кор. 3:18–23 Перше послання до Коринфян

зач. 12918Ніхто́ не обма́нюй само́го себе́. Якщо́ хто з вас ду́має бу́ти му́дрим у ві́ці цьо́му, той будь безу́мним, щоб бу́ти му́дрим.

19Бо му́дрість сві́ту цього́ є безу́мство пе́ред Бо́гом, як напи́сано: Він уло́влює му́дрих у лука́встві ї́хньому.

20І ще: Госпо́дь зна́є міркува́ння мудреці́в, що вони́ су́єтні.

21Ото́ж ніхто́ не хвали́сь людьми́, бо все ва́ше:

22чи Па́вел, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя́, чи смерть, чи суча́сне, чи майбу́тнє, – все ва́ше;

23ви ж – Христо́ві, а Христо́с – Бо́жий.

Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян

зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:

6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;

7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;

8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.

9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,

10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,

11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.

Євангеліє

Мф. 13:36–43 Євангеліє від Матфея

36Тоді́ Іісу́с, відпусти́вши люде́й, увійшо́в у дім. І, підійшо́вши до Ньо́го, у́чні Його́ сказа́ли: поясни́ нам при́тчу про пле́вели на по́лі.

зач. 5437Він же сказа́в їм у ві́дповідь: Той, Хто посі́яв до́бре насі́ння, є Син Людськи́й;

38по́ле є світ; до́бре насі́ння – це сини́ Ца́рства, а пле́вели – сини́ лука́вого;

39во́рог, що посі́яв їх, є дия́вол; жнива́ є кіне́ць ві́ку, а женці́ – А́нгели.

40Тому́ як збира́ють пле́вели і спа́люють вогне́м, так бу́де при кінці́ ві́ку цього́:

41пошле́ Син Людськи́й А́нгелів Свої́х, і зберу́ть з Ца́рства Його́ всі споку́си і тих, що чи́нять беззако́ння,

42і вки́нуть їх у піч вогняну́; там бу́де плач і скре́гіт зубі́в;

43тоді пра́ведники зася́ють, як со́нце, в Ца́рстві Отця́ ї́хнього. Хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.