Читання дняпонеділок
На літургії
Апостол
Діян. 21:8–14 Діяння святих апостолів
зач. 458А на дру́гий день Па́вел і ми, що були́ з ним, ви́йшовши, прийшли́ до Кеса́рії і, увійшо́вши в дім Фили́па благові́сника, одного́ з семи́ дия́конів, залиши́лись у ньо́го.
9У ньо́го було́ чоти́ри до́чки діви́ці, які́ пророкува́ли.
10Тим ча́сом, як ми перебува́ли у них бага́то днів, прийшо́в з Іуде́ї яки́йсь проро́к, на ім’я́ Ага́в,
11і, увійшо́вши до нас, він взяв Па́влів по́яс і, зв’яза́вши свої́ ру́ки й но́ги, сказа́в: так гово́рить Дух Святи́й: му́жа, яко́му нале́жить цей по́яс, так зв’я́жуть іуде́ї в Ієрусали́мі і ви́дадуть в ру́ки язи́чників.
12Коли́ ж ми почу́ли це, то і ми, і місце́ві проси́ли, щоб він не ходи́в до Ієрусали́ма.
13Але́ Па́вел у ві́дповідь сказа́в: що ви ро́бите? що пла́чете і засму́чуєте се́рце моє́? я не ті́льки хо́чу бу́ти в’я́знем, а гото́вий поме́рти в Ієрусали́мі за ім’я́ Го́спода Іісу́са.
14Коли́ ж ми не змогли́ умо́вити його́, то заспоко́їлись, сказа́вши: хай бу́де во́ля Госпо́дня!
Свтт. Євр. 7:26–8:2 Послання до Євреїв
зач. 3187:26Таки́й і пови́нен бу́ти у нас Первосвяще́нник: святи́й, неприче́тний злу, непоро́чний, відді́лений від грі́шників і підне́сений ви́ще небе́с.
27Котри́й не ма́є потре́би щоде́нно, як ті первосвяще́нники, прино́сити же́ртви споча́тку за свої́ гріхи́, по́тім за гріхи́ наро́ду, бо Він зроби́в це оди́н раз, прині́сши в же́ртву Себе́ Само́го.
28Бо зако́н поставля́є первосвяще́нниками люде́й, котрі́ ма́ють не́мочі, а сло́во кля́твенне, пі́сля зако́ну, поста́вило Си́на, наві́ки доскона́лого.
8:1Головне́ ж у тому́, про що гово́римо, є таке́: ми ма́ємо тако́го Первосвяще́нника, Котри́й сів право́руч престо́лу ве́личі на небеса́х
2і є священнослужи́тель святи́лища та скі́нії правди́вої, яку́ збудува́в Госпо́дь, а не люди́на.
Євангеліє
Ін. 14:27–15:7 Євангеліє від Іоанна
14:27Мир залиша́ю вам, мир Мій даю́ вам; не так, як світ дає́, Я даю́ вам. Хай не триво́житься се́рце ва́ше і хай не страха́ється.
зач. 4928Ви чу́ли, що Я сказа́в вам: іду́ від вас і прийду́ до вас. Коли́ б ви люби́ли Мене́, то зраді́ли б, що Я сказа́в: іду́ до Отця́; бо Оте́ць Мій бі́льший за Ме́не.
29І ось, Я сказа́в вам про те, пе́рше ніж збуло́ся, щоб ви пові́рили, коли́ збу́деться.
30Вже небага́то Мені́ говори́ти з ва́ми; бо йде князь сві́ту цього́, і в Мені́ не ма́є нічо́го.
31Але́ щоб світ знав, що Я люблю́ Отця́ і, як запові́в Мені́ Оте́ць, так і творю́: вста́ньте, піде́мо зві́дси.
зач. 5015:1Я є і́стинна виногра́дна лоза́, а Оте́ць Мій – виногра́дар.
2Вся́ку гі́лку в Ме́не Він відсіка́є, що не плодоно́сить, і вся́ку, що плодоно́сить, очища́є, щоб бі́льше принесла́ пло́ду.
3Ви вже очи́щені че́рез сло́во, яке́ Я пропові́дував вам.
4Перебува́йте в Мені́, і Я у вас. Як гі́лка не мо́же прино́сити пло́ду сама́ від се́бе, якщо́ не бу́де на ло́зі: так і ви, якщо́ не бу́дете в Мені́.
5Я є лоза́, а ви гілки́; хто перебува́є в Мені́, і Я в ньо́му, той прино́сить бага́то пло́ду; бо без Ме́не не мо́жете роби́ти нічо́го.
6Хто не перебува́тиме в Мені́, той бу́де відки́нутий геть, як гі́лка, і засо́хне; а такі́ гілки́ збира́ють і ки́дають у вого́нь, і вони́ згоря́ють.
7Якщо́ перебува́тимете в Мені́ і слова́ Мої́ у вас бу́дуть, то, чого́ ви забажа́єте, просі́ть, і бу́де вам.
Свтт. Мф. 5:14–19 Євангеліє від Матфея
зач. 1114Ви є сві́тло сві́ту. Не мо́же схова́тися мі́сто, яке́ стої́ть на верху́ гори́.
15І, засвіти́вши сві́чку, не ста́влять її́ під посу́дину, а на підсві́чник, і сві́тить всім у до́мі.
16Так хай ся́є сві́тло ва́ше пе́ред людьми́, щоб вони́ ба́чили ва́ші до́брі діла́ і прославля́ли Отця́ ва́шого Небе́сного.
17Не ду́майте, що Я прийшо́в пору́шити зако́н або́ проро́ків: не пору́шити прийшо́в Я, а здійсни́ти.
18Бо і́стинно кажу́ вам: до́ки не пере́йде не́бо і земля́, жо́дна йо́та чи жо́дна ри́ска не пере́йде із зако́ну, по́ки не здійсни́ться все.
19О́тже, хто пору́шить одну́ з цих за́повідей найме́нших і навчи́ть так люде́й, той найме́ншим бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному; а хто ви́конає і навчи́ть, той вели́ким бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному.