Читання дняп’ятниця

На утрені

Лк. 10:1–15 Євангеліє від Луки

зач. 501Пі́сля то́го ви́брав Госпо́дь і і́нших сімдеся́т у́чнів і посла́в їх по дво́є пе́ред лице́м Свої́м у ко́жне мі́сто і мі́сце, куди́ Сам хоті́в іти́,

2і сказа́в їм: жни́во вели́ке, а женці́в ма́ло; тож блага́йте Госпо́даря жнив, щоб ви́слав женці́в на жнива́ Свої́.

3Іді́ть! Я посила́ю вас, як ягня́т між вовкі́в.

4Не бері́ть ні мішка́, ні то́рби, ні взуття́, і ніко́го в доро́зі не віта́йте.

5В яки́й дім увійде́те, споча́тку кажі́ть: мир до́му цьому́;

6і якщо́ бу́де там син ми́ру, то спочи́не на ньо́му мир ваш, а коли́ ні, то до вас поверне́ться.

7В тому́ до́мі залиша́йтесь, ї́жте і пи́йте те, що в них є, бо працю́ючий ва́ртий нагоро́ди за труди́ свої́; не перехо́дьте з до́му в дім.

8І коли́ в яке́ мі́сто при́йдете і при́ймуть вас, ї́жте, що вам подаду́ть,

9і зціля́йте неду́жих, що знахо́дяться в ньо́му, і кажі́ть їм: набли́зилось до вас Ца́рство Бо́же.

10Якщо́ ж при́йдете в яке́сь мі́сто і не при́ймуть вас, то, ви́йшовши на ву́лицю, скажі́ть:

11і по́рох, що прили́п до нас з ва́шого мі́ста, обтру́шуємо вам; а проте́ зна́йте, що набли́зилось до вас Ца́рство Бо́же.

12Кажу́ ж вам, що Содо́му в день той відра́дніше бу́де, ніж мі́сту тому́.

13Го́ре тобі́, Хорази́не! го́ре тобі́, Віфсаї́до! бо якби́ у Ти́рі та Сидо́ні ста́лися ті чудеса́, які були́ у вас, то давно́ б вони́, си́дячи у вере́тищі й по́пелі, пока́ялися;

14але́ і Ти́ру і Сидо́ну відра́дніше бу́де на суді́, ніж вам.

15І ти, Капернау́ме, що підні́сся до не́ба, до пе́кла зі́йдеш.

На літургії

Апостол

Діян. 10:44–11:10 Діяння святих апостолів

зач. 2710:44Коли́ Петро́ ще продо́вжував цю промо́ву, Дух Святи́й зійшо́в на всіх, хто слу́хав сло́во.

45І ві́руючі з обрі́заних, які́ прийшли́ з Петро́м, дивува́лися, що Дар Свято́го Ду́ха зійшо́в і на язи́чників,

46бо чу́ли, що вони́ гово́рять мо́вами і велича́ють Бо́га. Тоді́ Петро́ сказа́в:

47хто мо́же заборони́ти хрести́тись водо́ю тим, що, як і ми, оде́ржали Свято́го Ду́ха?

48І звелі́в їм хрести́тися в ім’я́ Іісу́са Христа́. По́тім вони́ проси́ли його́ пробу́ти в них кі́лька днів.

11:1Почу́ли Апо́столи та бра́ття, які́ були́ в Іуде́ї, що і язи́чники прийняли́ сло́во Бо́же.

2І коли́ Петро́ прийшо́в до Ієрусали́ма, обрі́зані доріка́ли йому́,

3ка́жучи: ти ходи́в до люде́й необрі́заних і їв з ни́ми.

4Петро́ ж поча́в перека́зувати їм по поря́дку, гово́рячи:

5у мі́сті Іоппі́ї я моли́вся, і в натхне́нні ба́чив виді́ння: схо́дила яка́сь посу́дина, ні́би вели́ке полотно́, яке́ чотирма́ кінця́ми спуска́лося з не́ба, і опусти́лось до ме́не.

6Я подиви́вся в ньо́го і, розгляда́ючи, поба́чив чотирино́гих земни́х, зві́рів, плазуні́в і птахі́в небе́сних.

7І почу́в я го́лос, яки́й промовля́в мені́: встань, Пе́тре, заколи́ та їж.

8Я ж сказа́в: ні, Го́споди, ніщо́ скве́рне або́ нечи́сте ніко́ли не вхо́дило в уста́ мої́.

9І відпові́в мені́ го́лос вдру́ге з не́ба: що Бог очи́стив, того́ ти не вважа́й нечи́стим.

10Це ста́лося три́чі, і зно́ву підняло́ся все на не́бо.

Ап. 1 Пет. 5:6–14 Перше соборне послання Петра

зач. 636Ото́ж смирі́ться під міцну́ ру́ку Бо́жу, щоб підні́с вас в свій час.

7Усі́ турбо́ти ва́ші покладі́ть на Ньо́го, бо Він піклу́ється про вас.

8Бу́дьте твере́зі, пильну́йте, бо проти́вник ваш дия́вол хо́дить, як ри́каючий лев, шука́ючи, кого́ б поже́рти.

9Ста́ньте про́ти ньо́го міцно́ю ві́рою, зна́ючи, що такі́ са́мі стражда́ння трапля́ються і з ва́шими бра́ттями у сві́ті.

10Бог же вся́кої благода́ті, Котри́й покли́кав нас до ві́чної сла́ви Своє́ї у Христі́ Іісу́сі, Сам при короткоча́сному стражда́нні ва́шому хай удоскона́лить вас, хай утверди́ть, хай зміцни́ть і хай зро́бить непохи́тними.

11Йому́ сла́ва й держа́ва на віки́ ві́чні. Амі́нь.

12Це ко́ротко написа́в я вам че́рез Силуа́на, ві́рного, як ду́маю, ва́шого бра́та, щоб запе́внити вас, утіша́ючи і засві́дчуючи, що це і́стинна благода́ть Бо́жа, в які́й ви перебува́єте.

13Віта́є вас ви́брана, як і ви, Це́рква у Вавіло́ні і Марк, син мій.

14Віта́йте оди́н о́дного цілува́нням любо́ві. Мир вам усі́м у Христі́ Іісу́сі. Амі́нь.

Євангеліє

Ін. 8:21–30 Євангеліє від Іоанна

зач. 3021Зно́ву сказа́в їм Іісу́с: Я відхо́джу, і бу́дете шука́ти Мене́, і помре́те в гріху́ ва́шому. Куди́ Я йду, туди́ ви не мо́жете прийти́.

22Говори́ли ж іуде́ї: невже́ Він уб’є́ Сам Себе́, що ка́же: куди́ Я іду́, ви не мо́жете прийти́?

23Він сказа́в їм: ви від ни́жніх, Я від ви́шніх; ви від сві́ту цього́, Я не від цього́ сві́ту.

24Тому́ Я і сказа́в вам, що ви помре́те в гріха́х ва́ших, бо якщо́ не уві́руєте, що це Я, то помре́те в гріха́х ва́ших.

25Тоді́ сказа́ли Йому́: Хто ж Ти? Іісу́с відпові́в їм: від поча́тку Су́щий, як і кажу́ вам.

26Бага́то ма́ю говори́ти і суди́ти про вас; але Той, Хто посла́в Мене́, і́стинний є, і що почу́в Я від Ньо́го, те й кажу́ сві́тові.

27Не зрозумі́ли, що Він говори́в їм про Отця́.

28Сказа́в же їм Іісу́с: коли́ вознесе́те Си́на Людсько́го, тоді́ зрозумі́єте, що це Я і що нічо́го не роблю́ від Се́бе, а як навчи́в Мене́ Оте́ць Мій, так і говорю́.

29Той, Хто посла́в Мене́, є зі Мно́ю; Оте́ць не залиши́в Мене́ одно́го, бо Я завжди́ роблю́ уго́дне Йому́.

30Коли́ Він це говори́в, бага́то уві́рували в Ньо́го.

Ап. Мк. 6:7–13 Євангеліє від Марка

зач. 237І, покли́кавши дванадцятьо́х, по́чав посила́ти їх по дво́є; і дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами.

8І заповіда́в їм нічо́го не бра́ти в доро́гу, крім одного́ по́соха: ні торби́ни, ні хлі́ба, ні мі́ді в по́ясі,

9а взува́тися в просте́ взуття́ і не носи́ти двох оде́ж.

10І сказа́в їм: коли́ де уві́йдете в дім, залиша́йтеся в ньо́му, до́ки не ви́йдете з то́го мі́сця.

11І коли́ хто не при́йме вас і не послу́хає вас, вихо́дячи зві́дти, обтрусі́ть по́рох з ніг ва́ших, в сві́дчення на них. І́стинно кажу́ вам: відра́дніше бу́де Содо́му і Гомо́ррі в день су́ду, ніж мі́сту тому́.

12Вони́ пішли́ і пропові́дували покая́ння;

13виганя́ли багатьо́х бі́сів і багатьо́х хво́рих ма́зали оли́вою і зціля́ли.