Читання днявівторок

На літургії

Апостол

Діян. 10:21–33 Діяння святих апостолів

зач. 2521Петро́, зійшо́вши до люде́й, при́сланих до ньо́го Корни́лієм, сказа́в: я той, кого́ ви шука́єте; в які́й спра́ві ви прийшли́?

22Вони́ ж сказа́ли: Корни́лій со́тник, муж пра́ведний і богобоязли́вий, про яко́го до́бре гово́рить весь наро́д іуде́йський, оде́ржав повелі́ння че́рез свято́го А́нгела покли́кати тебе́ до до́му свого́ і послу́хати сло́ва твого́.

23Тоді́ Петро́, запроси́вши їх, пригости́в. А на дру́гий день, вста́вши, пішо́в з ни́ми, і де́хто з бра́тії іоппі́йської пішо́в з ним.

24Насту́пного дня прийшли́ вони́ до Кеса́рії. Корни́лій же чека́в їх, скли́кавши свої́х ро́дичів та близьки́х дру́зів.

25Коли́ вхо́див Петро́, Корни́лій його́ зустрі́в і поклони́вся, припа́вши до його́ ніг.

26Петро́ ж підві́в його́, ка́жучи: встань, я теж люди́на.

27І, розмовля́ючи з ним, увійшо́в у дім і знайшо́в багатьо́х, що зібра́лися.

28І сказа́в їм: ви зна́єте, що іуде́єві заборо́нено зна́тися або зближа́тися з іноплемі́нником; але́ Бог відкри́в мені́, щоб я жо́дного чолові́ка не вважа́в негі́дним або нечи́стим.

29Тому́ я, коли́ мене́ покли́кали, прийшо́в, не вага́ючись. Ото́ж пита́ю: для чо́го ви покли́кали мене́?

30Корни́лій сказа́в: четве́ртого дня я пости́вся аж до ціє́ї годи́ни: і о дев’я́тій годи́ні моли́вся в своє́му до́мі, і ось, став пе́реді мно́ю муж у сві́тлій оде́жі,

31і ка́же: Корни́лію! почу́та моли́тва твоя́, і ми́лостині твої́ згада́лися пе́ред Бо́гом.

32Ото́ж пошли́ в Іоппі́ю та покли́ч Си́мона, зва́ного Петро́м; він зупини́вся в до́мі шкіряника́ Си́мона, що бі́ля мо́ря; він при́йде і ска́же тобі́.

33Зра́зу ж посла́в я до те́бе, і ти до́бре зроби́в, що прийшо́в. Тепе́р ми всі стоїмо́ пе́ред Бо́гом, щоб ви́слухати все, що повелі́в тобі́ Бог.

Євангеліє

Ін. 7:1–13 Євангеліє від Іоанна

зач. 251Пі́сля цьо́го Іісу́с ходи́в по Галіле́ї, бо не хоті́в ходи́ти по Іуде́ї, тому́ що іуде́ї шука́ли вби́ти Його́.

2Наближа́лося свя́то іуде́йське – ста́влення ку́щів.

3Тоді́ брати́ Його́ сказа́ли Йому́: ви́йди зві́дси та іди́ в Іуде́ю, щоб і у́чні Твої́ ба́чили діла́, які́ Ти тво́риш.

4Бо ніхто́ не ро́бить чого-не́будь тає́мно, а сам домага́ється бу́ти відо́мим. Якщо́ Ти тво́риш такі́ діла́, яви́ Себе́ сві́тові.

5Бо і брати́ Його́ не ві́рували в Ньо́го.

6На це Іісу́с сказа́в їм: Мій час ще не наста́в, а для вас завжди́ час.

7Не мо́же світ нена́видіти вас, а Мене́ нена́видить, бо Я сві́дчу про ньо́го, що діла́ його́ злі.

8Ви йдіть на свя́то це, а Я ще не піду́ на це свя́то, бо час Мій ще не наста́в.

9Сказа́вши це їм, залиши́вся в Галіле́ї.

10Але́ коли́ брати́ Його́ прийшли́ на свя́то, тоді́ і Він прийшо́в, та не я́вно, а ні́би тає́мно.

11Іуде́ї ж шука́ли Його́ на свя́ті і говори́ли: де Він?

12І бага́то було́ розмо́в про Ньо́го в наро́ді: одні́ говори́ли, що Він до́брий, і́нші каза́ли: ні, Він зва́блює наро́д.

13Проте́ ніхто́ не говори́в про Ньо́го відкри́то, боячи́сь іуде́їв.