Читання дняпонеділок

На літургії

Апостол

Діян. 6:8–7:5,47–60 Діяння святих апостолів

зач. 176:8А Стефа́н, спо́внений ві́ри і си́ли, твори́в вели́кі чудеса́ і знаме́ння в наро́ді.

9Де́хто з так зва́ної синаго́ги ліберти́нців і кирине́йців і олександрі́йців та де́які з Кілікі́ї і Асі́ї спереча́лися зі Стефа́ном;

10та не могли́ протистоя́ти му́дрості і Ду́хові, Яки́м він говори́в.

11Тоді́ вони́ намо́вили де́кого сказа́ти: ми чу́ли, як він говори́в хулу́ на Мойсе́я і на Бо́га.

12І підбу́рили наро́д і старі́йшин і кни́жників і, напа́вши, схопи́ли його́ і привели́ в синедріо́н.

13І поста́вили лжесві́дків, які́ говори́ли: цей чолові́к не перестає́ говори́ти хулу́ на це святе́ мі́сце і на зако́н.

14Бо ми чу́ли, як він каза́в, що Іісу́с Назоре́й зруйну́є це мі́сце і змі́нить зви́чаї, пере́дані нам Мойсе́єм.

15І всі, хто сиді́в у синедріо́ні, ди́влячись на ньо́го, ба́чили лице́ його́, як лице́ А́нгела.

7:1Тоді́ сказа́в первосвяще́нник: чи спра́вді це так?

2Він же сказа́в: мужі́ бра́ття і отці́! послу́хайте. Бог сла́ви яви́вся отцю́ на́шому Авраа́мові у Месопота́мії, до пересе́лення його́ в Харра́н,

3і сказа́в йому́: ви́йди із землі́ твоє́ї, і з ро́ду твого́, і з до́му ба́тька твого́ і йди в зе́млю, яку́ покажу́ тобі́.

4Тоді́ він ви́йшов із землі́ Халде́йської і осели́вся в Харра́ні; а зві́дти, пі́сля сме́рті ба́тька його́, пересели́в його́ Бог у цю зе́млю, в які́й ви ни́ні живете́.

5І не дав йому́ на ній спа́дщини ані́ на стопу́ ноги́, а обіця́в да́ти її́ у володі́ння йому́ і пі́сля ньо́го пото́мству його́, хоч у ньо́го ще не було́ діте́й.

47Соломо́н же збудува́в Йому́ дім.

48Але́ Всеви́шній живе́ не в рукотво́рних хра́мах, як гово́рить проро́к:

49не́бо – престо́л Мій, і земля́ – підні́жжя ніг Мої́х. Яки́й дім збуду́єте Мені́, гово́рить Госпо́дь, або́ яке́ мі́сце для спо́кою Мого́?

50Чи не Моя́ рука́ сотвори́ла все це?.

51Жорстокосе́рдні! лю́ди з необрі́заним се́рцем та ву́хами! ви завжди́ проти́витесь Ду́хові Свято́му, як отці́ ва́ші, так і ви.

52Кого́ із проро́ків не гна́ли отці́ ва́ші? Вони́ повбива́ли прові́сників прише́стя Пра́ведника, зра́дниками та вби́вцями Котро́го ни́ні ста́ли ви, –

53ви, які́ прийняли́ зако́н при служі́нні А́нгелів і не зберегли́.

54Слу́хаючи це, вони́ розлютува́лися в серця́х свої́х і скрегота́ли на ньо́го зуба́ми.

55А Стефа́н, спо́внений Ду́ха Свято́го, гля́нувши на не́бо, поба́чив сла́ву Бо́жу й Іісу́са, Яки́й стоя́в право́руч Бо́га,

56і сказа́в: ось, я ба́чу небеса́, що розкри́лись, і Си́на Людсько́го, Яки́й стої́ть право́руч Бо́га.

57Вони́ ж, закрича́вши го́лосно, позатуля́ли ву́ха свої́ і односта́йно ки́нулись на ньо́го,

58і, ви́вівши за мі́сто, ста́ли побива́ти його́ камі́нням. Сві́дки ж покла́ли свої́ оде́жі бі́ля ніг юнака́, на ім’я́ Савл,

59і побива́ли камі́нням Стефа́на, яки́й моли́вся і говори́в: Го́споди Іісу́се! прийми́ дух мій.

60І, преклони́вши колі́на, ви́кликнув го́лосно: Го́споди! не вміни́ їм гріха́ цього́. І, сказа́вши це, упоко́ївся.

Євангеліє

Ін. 4:46–54 Євангеліє від Іоанна

46Ото́ж Іісу́с зно́ву прийшо́в у Ка́ну Галіле́йську, де перетвори́в во́ду на вино́. В Капернау́мі був царедво́рець, у яко́го син був хво́рий.

зач. 1347Він, почу́вши, що Іісу́с прийшо́в з Іуде́ї в Галіле́ю, прийшо́в до Ньо́го і проси́в Його́ прийти́ і зціли́ти його́ си́на, яки́й був при́ смерті.

48Іісу́с сказа́в йому́: ви не уві́руєте, якщо́ не поба́чите знаме́нь і чуде́с.

49Царедво́рець гово́рить Йому́: Го́споди! прийди́, по́ки не вмер син мій.

50Іісу́с ка́же йому́: іди́, син твій здоро́вий. Він пові́рив сло́ву, що сказа́в йому́ Іісу́с, і пішо́в.

51На доро́зі зустрі́ли його́ слу́ги його́ і сказа́ли: син твій здоро́вий.

52Він спита́в у них: о котрі́й годи́ні ста́ло йому́ ле́гше? Йому́ сказа́ли: вчо́ра о сьо́мій годи́ні поки́нула його́ гаря́чка.

53З цьо́го ба́тько дізна́вся, що це був той час, коли́ Іісу́с сказа́в йому́: син твій здоро́вий, і уві́рував сам і весь дім його́.

54Це вже дру́ге чу́до сотвори́в Іісу́с, поверну́вшись з Іуде́ї в Галіле́ю.