2 червня 2030
неділя · 20 травня ст. ст.
Мчч. Фалалея, Олександра та Астерія (близько 284). Мч. Аскалона (близько 287). Прпп. Завулона та Сосанни, батьків рівноап. Ніни. Блгв. кн. Довмонта, у Святому Хрещенні Тимофія, Псковського (1299). Знайдення мощей свт. Олексія, митр. Київського і всієї Русі, чудотворця (1431). Сщмч. Павла Лазарева пресвітера (1919). Прп. Олімпіади Козельщанської (Вербецької) (1938). Сщмч. Гавриїла Полтавського (Коваленка) (1938).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділі про сліпогоглас 5
Тропар, глас 5
Собезнача́льное Сло́во Отцу́ и Ду́хови,/ от Де́вы ро́ждшееся на спасе́ние на́ше,/ воспои́м, ве́рнии, и поклони́мся,/ я́ко благоволи́ пло́тию взы́ти на крест,/ и смерть претерпе́ти,/ и воскреси́ти уме́ршия// сла́вным воскресе́нием Свои́м.
Кондак, глас 4
Душе́вныма очи́ма ослепле́н,/ к Тебе́, Христе́, прихожду́,/ я́коже слепы́й от рожде́ния,/ покая́нием зову́ Ти:// Ты су́щих во Тьме Свет пресве́тлый.
Мученику Фалалеюглас 3
Кондак, глас 3
Му́чеником сострада́лец я́влься и ору́жник,/ во́ин изря́дный Царя́ сла́вы был еси́,/ искуше́ньми и му́кою возвыше́ние идолослужи́телей попра́л еси́,/ сего́ ра́ди честну́ю твою́ пое́м па́мять,// му́дре Фалале́е.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Сперечається простота віри з лукавим невір'ям. Віра, прийшовши до сліпця, що прозрів, просвітила очі розуму його, і він ясно бачить істину. Дивіться, як у нього все логічно. Запитують його: ти що про Нього, що дарував зір, скажеш? "Це пророк" (Ін.9:17), - відповів він, тобто посланник Божий, наділений силою чудодійною. Незаперечно правильний висновок! Але освіченість книжна не хоче бачити цієї правоти і шукає ухилитися від наслідків її. А оскільки це не вдавалося, то вона звертається до некнижної простоти зі своїм спонуканням: "воздай славу Богові; ми знаємо, що чоловік Той грішник" (Ін.9:24).
Простота віри не вміє зв'язати цих понять - грішність і чудодійність, і висловлює це відкрито: "Чи грішник Він, не знаю, одне знаю, що був сліпий, а тепер бачу" (Ін.9:25). Що можна сказати проти такого невідання? Але логіка невіруючих уперта, і за всієї очевидності не соромиться стверджувати, що не знає, звідки Той, Хто відкрив очі сліпому. "Це й дивно, - каже їм здорова логіка віри, - що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але хто шанує Бога і творить волю Його, того слухає. Від віку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпонародженому. Якби Він не був від Бога, не міг би творити нічого" (Ін.9:30-33). Здавалося б, після цього нічого не залишалося, як схилитися перед силою такого висновку. Але книжна вченість терпіти не може здорової логіки віри і вигнала її геть... Піди тепер, доводь істину віри тим, у яких розум зіпсувався від завзятості в невір'ї. Невіри всіх часів - люди одного покрою.
Ще 1 думка
Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter



