24 лютого 2030
неділя · 11 лютого ст. ст.
Сщмч. Власія, єп. Севастійського (близько 316). Прав. Феодори, цариці Грецької, яка відновила шанування святих ікон (близько 867). Блгв. кн. Всеволода, у Святому Хрещенні Гавриїла, Псковського(1138). Прп. Димитрія Прилуцького, Вологодського (1392).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Священномученику Власіюглас 4
Тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Вла́сие./ Моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 2
Боже́ственное прозябе́ние, цвет неувяда́емый,/ лозы́ Христо́вы розго́ многострада́льная, Богоно́се Вла́сие,/ ве́рою чту́щия па́мять твою́ весе́лия твоего́ испо́лни,// моля́ся непреста́нно о всех нас.
Неділі про блудного синаглас 3
Кондак, глас 3
Оте́ческия сла́вы Твоея́ удали́хся безу́мно,/ в злых расточи́в е́же ми пре́дал еси́ бога́тство./ Те́мже Ти блу́днаго глас приношу́:/ согреши́х пред Тобо́ю О́тче ще́дрый,/ приими́ мя ка́ющася,// и сотвори́ мя я́ко еди́наго от нае́мник Твои́х.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 24:36-53)
Силу Вознесіння Господнього апостол Павло виражає так: "піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям" (Еф. 4:8). Віддавши належне правді Божій, Господь відчинив для нас усі скарби благодаті Божої. Це і є полон, або здобич внаслідок перемоги. Початок роздавання цієї здобичі людям є Зішестя Святого Духа, Який, зійшовши раз, завжди перебуває в Церкві і кожному подає, що кому потрібно, беручи все з того ж раз полоненого полону. Прийди кожен і бери. Але підготуй скарбницю — чисте серце; май руки, чим брати — віру, яка не сумнівається, і прийди прагненням з надією і невідступною молитвою.
Ще 1 думка
(Лк. 15:11-32)
Про що лише не говорить нам Неділя про блудного сина! Говорить і про наш спокій і достаток у домі Отця Небесного, і про шалений наш порив з-під охорони Отчої на свободу неприборкану, і про багатство спадщини, привласненої нам, попри непокірність, і про безрозсудну розтрату її на всякі непотребства, і про крайнє, внаслідок того, наше зубожіння. Але говорить потім і про те, як хто отямившись і схаменувшись, задумує і наважується повернутися до Отця багатомилостивого, як повертається, як любовно приймається і відновлюється в попередній стан. І хто тут не знайде необхідного для себе повчання? Чи в домі Отця перебуваєш, не рвися геть на волю. Бачиш чим закінчився подібний досвід! Чи ти втік і розтрачуєш, зупинися якнайшвидше. Чи розтратив усе і бідуєш, наважуйся якнайшвидше повернутися і повернися. Там чекає на тебе всяка поблажливість, колишня любов і достаток. Останній крок найпотрібніший. Але не треба багато говорити про нього. Все сказано коротко та ясно. Опам'ятайся, наважся повернутися, встань і поспішай до Отця. Обійми Його відкриті і готові прийняти тебе.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter



