15 жовтня 2029

понеділок · 2 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Сщмч. Кіпріана, мц. Іустини і мч. Феоктиста
Сщмч. Кіпріана, мц. Іустини і мч. Феоктиста
Блж. Андрія, Христа заради юродивого
Блж. Андрія, Христа заради юродивого
Блгв. кн. Анни Кашинської
Блгв. кн. Анни Кашинської
Прп. Кассіана Углицького
Прп. Кассіана Углицького
Мц. Олександри Булгакової
Мц. Олександри Булгакової
Мчч. Давида і Константина, кнн. Арагветських (Груз.)
Мчч. Давида і Константина, кнн. Арагветських (Груз.)
Прав. воїна Феодора Ушакова
Прав. воїна Феодора Ушакова

Cедмиця 21-ша після П’ятидесятниці · Глас 3 · Посту немає

Сщмч. Кіпріана, мц. Іустини і мч. Феоктиста (304). Блж. Андрія, Христа заради юродивого (936). Мчч. Давида і Константина, кнн. Арагветських (740) (Груз.). Блгв. кн. Анни Кашинської (1368). Прп. Кассіана Углицького (1504). Прав. воїна Феодора Ушакова (1817). Мц. Олександри Булгакової (1938).

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолФлп. 4:10-23 (зач. 248)
ЄвангелієЛк. 6:24-30 (зач. 25)

Святим

Апостол1Тим. 1:12-17 (зач. 280)
ЄвангелієІн. 10:9-16 (зач. 36)

Тропарі та кондаки

Святим Кіпріану та Іустиніглас 4

Тропар, глас 4

И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д:/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Киприа́не,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 1

От худо́жества волше́бнаго обрати́вся, Богому́дре,/ к позна́нию Боже́ственному,/ показа́лся еси́ ми́ру врач мудре́йший,/ исцеле́ния да́руя че́ствующим тя, Киприа́не со Иусти́ною:/ с не́юже моли́ся Человеколю́бцу Влады́це// спасти́ ду́ши на́ша.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Ін. 10:9-16)

"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).

І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).

Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.

Ще 1 думка

(Лк. 6:24-30)

Горе багатим, насиченим, тим, що сміються, тим, кого хвалять; навпаки, благо тим, котрі терплять всякий наклеп, побиття, грабунки, насильні труднощі - зовсім наперекір тому, як зазвичай судять і відчувають люди! Думки Божі відстоять від помислів людських, як небо від землі (Іс. 55:9). Та і як же інакше. Ми у вигнанні, а вигнанцям не дивні кривди й образи. Ми під єпітимією, а єпітимія і полягає в нестачах та трудах. Ми хворі; а хворим корисніші гіркі ліки. І Сам Спаситель у все життя "не мав, де голову прихилити" (Лк. 9:58) і закінчив його на Хресті — з якого ж дива мати кращу долю послідовникам Його? Дух Христовий — дух готовності все терпіти і благодушно нести все скорботне (2 Кор. 12:10). Утішність, гонор, пишність, достаток чужі його пошуків і смаків. Шлях його лежить безплідною, безвідрадною пустелею. Зразок — сорокарічне мандрування ізраїльтян пустелею. Хто ж іде цим шляхом? Кожен, хто за пустелею бачить Ханаан, "що кипить медом і молоком" (Бут. 17:8, Вих. 3 і багато інших). Під час мандрування свого і він одержує манну, але не від землі, а з неба, не тілесно, а духовно. Уся слава — всередину.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter