21 вересня 2029
п’ятниця · 8 вересня ст. ст.
РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ. Прпп. Іоанна (Майсурадзе) (1957) і Георгія (Мхеїдзе) (1962), сповідників (Груз.). Ікони Софії, Премудрості Божої (Київської). Шановані ікони Різдва Пресвятої Богородиці: Сямська (1524), Глинська (ХVI), Лукіанівська (ХVI), Ісааківська (1659). Холмської, Курської-Корінної «Знамeння» (1295), Почаївської (1559), Лєснинської та Домницької (1696) ікон Божої Матері
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Богородиціглас 4
Тропар, глас 4
Рождество́ Твое́, Богоро́дице Де́во,/ ра́дость возвести́ всей вселе́нней:/ из Тебе́ бо возсия́ Со́лнце пра́вды Христо́с Бог наш,/ и, разруши́в кля́тву, даде́ благослове́ние,// и, упраздни́в сме́рть, дарова́ нам живо́т ве́чный.
Кондак, глас 4
Иоаки́м и А́нна поноше́ния безча́дства,/ и Ада́м и Е́ва от тли сме́ртныя свободи́стася, Пречи́стая,/ во святе́м рождестве́ Твое́м./ То пра́зднуют и лю́дие Твои́,/ вины́ прегреше́ний изба́вльшеся,/ внегда́ зва́ти Ти:// непло́ды ражда́ет Богоро́дицу и пита́тельницу Жи́зни на́шея.
Величання
Велича́ем Тя, Пресвята́я Де́во, и чтим святы́х Твои́х роди́телей, и всесла́вное сла́вим Рождество́ Твое́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 24:27-33,42-51)
«Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде» (Мф. 24:42). Якби це пам'яталося, не було б і грішників, а тим часом не пам'ятається, хоч і кожен знає, що це безсумнівно так. Навіть подвижники, найсуворіші, і ті не сильні були вільно тримати пам'ять про це, а примудрялися прикріплювати її до свідомості так, щоб вона не відходила. Хтось труну тримав у келії, хтось просив співтоваришів своїх за подвигом запитувати про труну й могилу, хтось тримав картинки смерті й суду, хтось ще якось. Не торкається душі смерть — вона й не пам'ятає її. Але в будь-якому разі не може ж не торкатися душі те, що негайно слідує за смертю; вже про це то вона не може не мати турботи, бо тут вирішення її долі на віки вічні. Чому ж цього-то вона не пам'ятає? Сама себе обманює, що не скоро і що, може, якось справа пройде не погано для нас. Гірка! То вже безсумнівно, що душа, яка тримає такі думки, та недбала і потурає собі. То як же думати, щоб справа суду пройшла для неї сприятливо? Ні, треба так себе тримати, як тримає учень, на якого чекає іспит: що не робить він, а іспит не йде з голови. Така згадка не дозволяє йому і хвилини даремно витрачати, а весь час вживає він на приготування до іспиту. Коли б і нам так налаштуватися!
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
(Мф. 19:3-12)
Господь каже, що шлюбний союз початково Сам Бог благословив і вклав закон цей у єство наше; про тих же, які хочуть не одружуватися, сказав: «Хто може вмістити, хай вмістить» (Мф. 19:12). Ясно, що хоча й визнав Він шлюб законом природним, але не таким необхідним і неминучим, щоб не було місця безшлюбності. І останню Він дозволяє, проте огороджує умовою, яка зближує її з законом єства.
Скопець від народження — безшлюбний за законом природним. Але й той, хто добровільно ставить себе в такий стан, у якому природний скопець перебуває за народженням без участі волі, стає на одній з ним лінії щодо природних потреб. Отже, відносно цього як перший, так і другий — природні безшлюбні. Чому ж вважають неприродним бути духовним скопцем, або добровільно безшлюбним? Тому, що не розуміють єства. У них тільки те й природне, що природне тілу, а що природне духові і що внаслідок дії його на тіло стає природним, того вони не хочуть вважати природним. І добре б це були люди всі із числа матеріалістів, а то ні: поговори з ними про що-небудь інше — резонно міркують.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter











