31 липня 2029

вівторок · 18 липня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Iоанна Багатостраждального, Печерського, в Ближніх печерах
Прп. Iоанна Багатостраждального, Печерського, в Ближніх печерах
Мч. Єміліана
Мч. Єміліана
Мч. Іакінфа Амастридського
Мч. Іакінфа Амастридського
Прп. Памви пустельника
Прп. Памви пустельника
Прп. Памви, затворника Печерського, в Дальніх печерах
Прп. Памви, затворника Печерського, в Дальніх печерах

Cедмиця 10-та після П’ятидесятниці · Глас 8 · Посту немає

Мч. Єміліана (363). Мч. Іакінфа Амастридського (IV). Прп. Памви пустельника (IV). Прп. Iоанна Багатостраждального, Печерського, в Ближніх печерах (1160). Прп. Памви, затворника Печерського, в Дальніх печерах (ХIII).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол1Кор. 15:29-38 (зач. 161)
Апостол1Кор. 16:4-12 (зач. 165)
ЄвангелієМф. 21:23-27 (зач. 85)
ЄвангелієМф. 21:28-32 (зач. 86)

Тропарі та кондаки

Мученику Єміліануглас 4

Тропар, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Емилиа́н/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 3

Боже́ственною ре́вностию распала́емь,/ огня́ сослужа́щаго не устраши́лся еси́,/ но возше́д небоя́зненно во́лею,/ возгнеща́ющим огне́м всесожже́гся,/ и Влады́це, я́ко же́ртва, прине́слся еси́,/ му́чениче сла́вне Емилиа́не,/ Христа́ Бо́га моли́// дарова́ти нам ве́лию ми́лость.

Преподобному Іоанну Багатостраждальномуглас 1

Тропар, глас 1

Терпе́ния столп вои́стину непоколеби́мый,/ и забра́ло от вра́жиих стреля́ний необори́мо,/ равноа́нгельне и многострада́льне о́тче наш Иоа́нне,/ иму́ще тя, мы, недосто́йнии, мо́лимся,/ припа́дающе к честны́м твои́м моще́м те́пле,// изба́ви нас душетле́нных страсте́й плотски́х и спаси́ твои́ми моли́твами.

Кондак, глас 2

Сто́лп целому́дрия, вра́жиими боре́ньми непобеди́мь сый,/ а́ки столп, многострада́льное водруже́нно оста́вил еси́ нам те́ло твое́,/ всече́стне Иоа́нне,/ ему́же в не́мощех душе́вных и теле́сных покланя́ющеся,/ мо́лим тя, преподо́бне:// моли́ Христа́ Бо́га непреста́нно о всех нас.

Преподобному Памвіглас 1

Тропар, глас 1

Неле́ностным послуша́нием/ и отверже́нием во́ли своея́/ кре́пко себе́ обузда́в,/ вда́лся еси́ за Христа́ Бо́га на му́ки и ра́ны,/ от Него́же сугу́бо, всече́стне о́тче Па́мво, венча́вся,// моли́ся о душа́х на́ших.

Кондак, глас 2

Послуша́ние и́ноческое кро́вию муче́ния обагри́вша,/ ублажа́ем тя любе́зне,/ преподобному́чениче Па́мво,/ и, покланя́ющеся честны́м моще́м, ве́рно мо́лим:// моли́ся Го́сподеви непреста́нно о всех нас.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 21:23-27)
На запитання Господа про Іоанна Предтечу архієреї і старці думали: так скажемо чи так, все для нас невигідно, а тому вирішили краще прикритися незнанням. Вигода своя зв'язала їм язик і не дала їм засвідчити істину. Якби вони любили істину більше, ніж себе, була б інша мова, інша була б і справа. Власна вигода закрила істину і не допустила її до серця, завадила утворитися щирому переконанню і зробила серце байдужим до неї. І завжди так: егоїстичні прагнення — первинні вороги істини. Всі інші вороги йдуть за ними і діють за їхнім посередництвом. Якщо розібрати, як народилися всі хибні думки та єресі, то виявиться, що джерело їх усіх саме це. На словах істина — істина, а на ділі [вона їм] заважає, істина стосовно того й іншого, треба її усунути і поставити на місце її сприятливу нам брехню, [думають вони]. Чому, наприклад, є матеріалісти-нігілісти? Тому, що ідея Бога Творця, Промислителя і Судді, з ідеєю про духовність душі, заважає їм ширше жити за своїми нахилами; ось і усувають її. Що не істина керує нігілістами, це видно з нікчемності підстав, на яких вони стверджуються: їм бажано, щоб було так, як вони думають, і всяку примару, що відображає їхні думки, вони виставляють як свідка істини. Якби вони протверезіли хоч трохи, негайно б побачили брехню свою. Але себе шкода, тому й залишаються так, як є.

Ще 1 думка

(Мф. 21:28-32)
У притчі про двох синів другий з них моторно "сказав: іду,... і не пішов" (Мф.21:30). Це образ усіх незрілих благих намірів, які привести до виконання не вистачає потім сталості, волі й терпіння. Серце легке негайно готове на будь-яке добро, що трапляється йому, але нетверда і нетрудолюбна воля відмовляється від роблення на перших же порах. Ця неміч зустрічається майже у всіх. Як же уникнути такої неспроможності перед самим собою і перед іншими? А ось як: не починай нічого не обдумавши і не розрахувавши, що на те, що робиться, вистачить сил. Так Господь повелів у притчі про того, хто починає війну і починає будувати будинок. У чому ж цей розрахунок? У тому, за словами тих же припливних навіювань Господа, щоб озброїтися наперед самовіддачею і терпінням. Подивися, чи є в тебе ці підпори всіх трудівників у добрі, і якщо є, починай справу, а якщо ні, то наперед запасися ними. Якщо запасешся, то, що не трапиться на шляху до наміченого, все перетерпиш і подолаєш, і розпочате доведеш до кінця. Розрахунок не те значить, що якщо важкувата справа - кинь, а те, щоб надихнути себе на всяку працю. Звідси буде виходити твердість волі і постійність діяння. І не буде з тобою ніколи того, щоб ти сказав - іду, а потім не пішов.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter