5 липня 2029

четвер · 22 червня ст. ст.

Сьогодні
Сщмч. Євсевія, єп. Самосатського
Сщмч. Євсевія, єп. Самосатського
Мч. Албана Британського (III – поч. IV)
Мч. Албана Британського (III – поч. IV)
Мчч. Зінона і Зіни
Мчч. Зінона і Зіни
Свт. Григорія, митр. Валаського (Румун.)
Свт. Григорія, митр. Валаського (Румун.)
Сщмчч. Феодора Смирнова
Сщмчч. Феодора Смирнова
Гавриїла Архангельського дияконів
Гавриїла Архангельського дияконів

Cедмиця 6-та після П’ятидесятниці · Глас 4 · Петрів піст

Сщмч. Євсевія, єп. Самосатського (380). Мчч. Зінона і Зіни (304). Мч. Албана Британського (III – поч. IV). Мчч. Галактіона та Іуліанії. Свт. Григорія, митр. Валаського (1834) (Румун.). Сщмчч. Феодора Смирнова і Гавриїла Архангельського дияконів (1938).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол1Кор. 3:18-23 (зач. 129) і за пятницю (під зачало): 1Кор. 4:5-8 (зач. 130 від полу)
ЄвангелієМф. 13:36-43 (зач. 54) і за пятницю (під зачало): Мф. 13:44-54 (зач. 55)

Тропарі та кондаки

Священномученику Євсевіюглас 4

Тропар, глас 4

И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Евсе́вие./ Моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Конда, глас 4

Благоче́стно во святи́тельстве пожи́в/ и муче́ния путь проше́д,/ и́дольския угаси́л еси́ же́ртвы, святи́телю Евсе́вие,/ но я́ко име́яй дерзнове́ние ко Христу́ Бо́гу,// моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 13:36-43)
"І кинуть їх (тих, хто творить спокуси і беззаконня) у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів; тоді праведники засяють, як сонце, у Царстві Отця їхнього" (Мф.13:41).

Так здійсниться розділення добра і зла, світла і темряви. Тепер триває період змішання їх. Господу угодно було так влаштувати, щоб тварна свобода зростала і міцніла в добрі через боротьбу зі злом; зло допущене і в суміжності зі свободою всередині, і в зіткненні з людиною зовні. Воно не визначає, а спокушає. Тому, хто відчуває спокусу, необхідно не падати, а вступати в боротьбу.

Той, хто перемагає, звільняється від однієї спокуси, і посувається вперед і вгору, щоб там вступити в нову спокусу. Так до самого кінця життя. О, коли б зрозуміти нам це значення зла, що спокушає нас, щоб за цим розумінням влаштувати і життя своє! Борці увінчуються, врешті-решт, переходячи в інше життя, де немає ні печалей, ні хвороб назовні, і де вони зсередини, як ангели Божі, стають чистими без впливу спокусливих рухів і думок. Так готується торжество світла і добра, яке у всій славі своїй відкриється в останній день світу.

Ще 2 думки

(Мф. 13:44-54)

Прибувши в Назарет, Господь не зустрів там віри. Видима простота Його завадила мешканцям Назарету побачити невидиму славу і божество. Чи не те саме буває і з християнином? Християнські догмати на вигляд дуже прості, але для розуму, що входить всередину їх, вони становлять всеосяжну струнку в собі систему, якої не породжував і породити не може жоден тварний розум.

Гордоумство, кинувши побіжний погляд на простоту євангельську, відвертається від неї і починає саме собі будувати будівлю відання, як йому здається, величезну, з якої відкриваються, нібито, види широкі. На ділі ж виходить те, що будівля нагромаджується з карт, а кругозір становлять міражі, примари розпаленої уяви. Але йому хоч не кажи. Усякого, хто хоче переконати такого, він і братія його готові своїми критичними нападками негайно скинути з гори в прірву, але істина завжди проходить неушкодженою серед них і йде до інших душ, здатних прийняти її.

(Мф. 13:24-30,36-43)
Посіяно добре насіння, але прийшов ворог і посіяв кукіль посеред пшениці. Кукіль - це в Церкві єресі та розколи, а в кожному з нас погані помисли, почуття, бажання, пристрасті. Прийме людина добре насіння слова Божого, наважується жити свято і починає так жити.

Коли засне людина така, тобто ослабить увагу до себе, тоді приходить ворог спасіння і вкладає в неї погані задуми, які, не будучи відкинуті відразу, дозрівають у бажання і пристрасті, і заводять своє коло справ і починань, які перемішуються зі справами, почуттями і думками добрими. І перебувають так обидва разом до жнив.

Жнива ці - покаяння. Посилає Господь ангелів - почуття сокрушення і страху Божого, і вони, з'явившись, як серп, палять усе кукільне та спалюють у вогні самоосуду з жалем. Пшениця чиста залишається в житниці серця, на радість і людині, і ангелам, і преблагому Богові, у Трійці поклоняємому.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter