1 липня 2029
неділя · 18 червня ст. ст.
Мчч. Леонтія, Іпатія і Феодула (70–79). Прп. Леонтія, канонарха Печерського, в Дальніх печерах (ХIV). Прмч. Никанора (Морозкіна), сщмчч. Василія Смирнова, Олександра Крутицького, Василія Крилова і Сергія Кроткова пресвітерів (1938). Знайдення мощей прав. Іони Одеського (1996). Знайдення мощей свт. Віктора (Островидова) спов., єп. Глазовського (1997). Боголюбської ікони Божої Матері, у Боголюбові Володимирської області (1157). Шановані списки з Боголюбської ікони Божої Матері: Зимарівська (ХIII) і Московська (1157). Стрітення Пюхтицької ікони Божої Матері, йменованої «Біля джерела» (1946).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 4
Тропар, глас 4
Све́тлую воскресе́ния про́поведь/ от А́нгела уве́деша Госпо́дни учени́цы/ и пра́деднее осужде́ние отве́ргша,/ апо́столом хва́лящася глаго́лаху:/ испрове́ржеся сме́рть,/ воскре́се Христо́с Бо́г,// да́руяй ми́рови ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 4
Спа́с и Изба́витель мо́й/ из гро́ба, я́ко Бо́г,/ воскреси́ от у́з земноро́дныя,/ и врата́ а́дова сокруши́,// и я́ко Влады́ка воскре́се тридне́вен.
Мученику Леонтіюглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Лео́нтий,/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 3
Мучи́телей посрами́л еси́ лука́вая кова́рства/ и е́ллинов обличи́л еси́ безбо́жное служе́ние,/ возсия́л еси́ богоразу́мие всем челове́ком уче́ньми благоче́стия,/ Богому́дре му́чениче./ Сего́ ра́ди твою́ па́мять почита́ем любо́вию,// прему́дре Лео́нтие.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 8:28-9:1)
Гадаринці бачили дивовижне чудо Господнє, явлене у вигнанні легіону бісів, і, проте ж, усім містом вийшли і благали Господа, "щоб Він відійшов від меж їхніх" (Мф. 8:34). Не видно, щоб вони вороже ставилися до Нього, але не видно і віри. Їх охопив якийсь незрозумілий страх, за яким вони бажали тільки: йди повз, куди знаєш, тільки нас не торкайся.
Це справжній образ людей, які мирно в маєтках своїх живуть. Склався біля них порядок речей не несприятливий; вони звикли до нього, ні думок, ні потреби немає, щоб змінити або скасувати щось, і бояться вони зробити якийсь новий крок. Відчуваючи, однак, що, якщо прийде веління згори, то страх Божий і совість змусять їх відмовитися від старого і прийняти нове, — вони всіляко уникають випадків, які можуть довести їх до таких змін, щоб, прикриваючись невіданням, жити спокійно в старих звичках. Такими є ті, хто боїться читати Євангеліє й святоотецькі книги та починати бесіду про духовні речі, через побоювання потривожити своє сумління, яке, прокинувшись, почне спонукати одне кинути, інше прийняти.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter











