23 червня 2029

субота · 10 червня ст. ст.

Сьогодні
Сщмч. Тимофія, єп. Прусського
Сщмч. Тимофія, єп. Прусського
Мчч. Олександра й Антоніни діви
Мчч. Олександра й Антоніни діви
Прп. Феофана Антіохійського
Прп. Феофана Антіохійського
Прп. Силуана, схимника Печерського, в Дальніх печерах
Прп. Силуана, схимника Печерського, в Дальніх печерах
Свт. Iоанна, митр. Тобольського
Свт. Iоанна, митр. Тобольського
Сщмч. Митрофана пресвітера і з ним мчч. Пекінських
Сщмч. Митрофана пресвітера і з ним мчч. Пекінських
Прп. Фамарі (Марджанової), спов. (Груз.)
Прп. Фамарі (Марджанової), спов. (Груз.)
Сщмч. Тимофія Ульянова пресвітера
Сщмч. Тимофія Ульянова пресвітера
Сщмч. Василія Побєдоносцева пресвітера
Сщмч. Василія Побєдоносцева пресвітера
Знайдення мощей свт. Василія, єп. Рязанського
Знайдення мощей свт. Василія, єп. Рязанського

Cедмиця 4-та після П’ятидесятниці · Глас 2 · Петрів піст

Сщмч. Тимофія, єп. Прусського (361–363). Мчч. Олександра й Антоніни діви (близько 313). Прп. Феофана Антіохійського (369). Свт. Вассіана, єп. Лавдійського (409). Прп. Силуана, схимника Печерського, в Дальніх печерах (ХIII–ХIV). Знайдення мощей свт. Василія, єп. Рязанського (1609). Свт. Iоанна, митр. Тобольського (1715). Сщмч. Митрофана пресвітера і з ним мчч. Пекінських (1900). Сщмч. Василія Побєдоносцева пресвітера (1918). Прп. Фамарі (Марджанової), спов. (1936) (Груз.). Сщмч. Тимофія Ульянова пресвітера (1940)..

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолРим. 6:11-17 (зач. 92)
ЄвангелієМф. 8:14-23 (зач. 26)

Тропарі та кондаки

Священномученику Тимофіюглас 4

Тропар, глас 4

И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Тимофее,// моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Во святи́телех благоче́стно пожи́в,/ и муче́ния путь проше́д,/ и́дольския угаси́л еси́ же́ртвы,/ и побо́рник быв твоему́ ста́ду богому́дре./ Те́мже тя почита́юще та́йно вопие́м ти:/ от бед изба́ви ны при́сно твои́ми моли́твами,// о́тче наш Тимофее.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 8:14-23)
Одному з тих, хто хотів іти слідом за Господом, Він сказав: "Син Людський не має, де прихилити голову" (Мф. 8:20), а іншому, який хотів спершу поховати батька, сказав: залиш мертвого; його поховають інші, а ти йди за Мною. Це означає, що хто хоче йти за Господом, тому не слід очікувати від цього слідування на землі жодної розради, а одних лише поневірянь, нужд і скорбот, і що життєві клопоти, навіть найзаконніші, не сумісні з цим слідуванням. Треба відмовитися від усього рішуче, щоб ніщо вже не прив'язувало до землі; потім приректи себе на всебічні страждання або хрест і, спорядившись таким чином, йти за Господом. Така пряма воля Господня!

Але кому ця заповідь — апостолам тільки чи всім християнам? Розсуди кожен сам. Відкинути себе і взяти хрест — чи всім сказано? Потім, полюбити Господа більше за батька і матір, братів і сестер, дружину і дітей — чи всім сказано? Висновок зрозумілий. Як же бути? Одного разу й апостоли пропонували таке запитання Господу, і Він відповів їм: "Неможливе для людей можливе для Бога" (Лк. 18:27)

Святий Іоанн свідчив про Христа Іісуса, що Він є воістину "Агнець Божий, що бере на себе гріх світу" (Ін. 1:29), — є обітований Визволитель, всіма очікуваний. Чули це ті, хто був при ньому, і повірили. Від них пройшло це свідчення в народ, і всі стали думати, що засвідчений Іоанном не проста людина. Спаситель вказав на це, коли в останні дні в храмі запропонував очільникам церковним запитання, "звідки хрещення Іоаннове, з неба чи від людини?" (Мк. 11:29-30). Ті ухилилися від відповіді, тому що вони не могли не бачити, що Іоанн не сам від себе прийшов, водою хрестячи. Але скажи вони це — негайно повинні були визнати і свідчення його, що перед ними Обіцяний, і внаслідок того підкоритися Його вченню. А цього вони не хотіли не з якихось ґрунтовних причин, а лише через упередження. Але їхня впертість анітрохи не применшує сили свідчення св. Іоанна. Воно й досі настільки ж доказове, як було, коли вийшло з вуст його. І ми Іоанна чуємо, який вказує нам істинного Спасителя, і тим оживляємо віру свою, як віру, що має за собою відчутні докази.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter