10 травня 2029
четвер · 27 квітня ст. ст.
Ап. і сщмч. Симеона, сродника Господнього (107). Прав. Євлогія странноприїмця (IV). Прп. Стефана, ігумена Печерського, єп. Володимир-Волинського (1094). Сщмчч. Павла Свєтозарова й Іоанна Рождєственського пресвітерів, мчч. Петра Язикова, Миколая Малкова, Авксентія Калашникова, Сергія Мефодієва і мц. Анастасії Шилової (1922); прмц. Марії Носової (1938); сщмч. Іоанна Спаського пресвітера (1941). Межиріцької ікони Божої Матері (XVI) (перехідне святкування в четвер 5-ї седмиці після Пасхи).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Стефану Печерськомуглас 8
Тропар, глас 8
Уче́нию повину́яся Богоно́снаго Феодо́сия,/ поста́влен бысть от него́ вождь бы́ти свято́му его́ ста́ду,/ е́же до́бре пасы́й,/ це́рковь Богоро́дицы, во́лею Тоя́ осно́ванную чу́дне,/ соверши́л еси́ благоле́пно,/ приснопа́мятне Стефа́не,// в не́йже нам, моля́щимся, испроси́ от Христа́ Бо́га ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 6
Зави́дя враг честно́му ти житию́,/ изри́нул тя бя́ше злоко́знством свои́м от нача́льства па́ствы,/ но ты, изгна́н быв,/ и на ино́м ме́сте це́рковь Богоро́дицы воздви́гл еси́,/ за что и Та са́ном почте́ тя архиере́йства,/ в не́йже ты до́бре упа́с вруче́нная ти о́вцы,/ пре́йде во весе́лии ко Христу́, Стефа́не,// Ему́же моли́ся о нас, рабе́х твои́х.
Апостолу Симеонуглас 1
Тропар, глас 1
Христо́ва тя сро́дника, Симео́не священнонача́льниче,/ и му́ченика тве́рда свяще́нно восхваля́ем,/ пре́лесть потреби́вшаго/ и ве́ру соблю́дшаго./ Те́мже, днесь всесвяту́ю твою́ па́мять пра́зднующе,// грехо́в разреше́ние моли́твами твои́ми прие́млем.
Кондак, глас 4
Я́ко звезду́ преве́лию, Це́рковь, иму́щи днесь Богоглаго́ливаго Симео́на,/ светово́дится, зову́щи:// ра́дуйся, му́чеников честны́й ве́нче.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"І сказав Іісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими" (Ін. 9:39). Незрячі — це простий народ, який у простоті серця вірив Господу, а зрячі — це тогочасні книжники, вчені, які через гордість розуму і самі не вірили, і народу заважали. Розумники наші себе вважають зрячими, і, тому що вважають себе такими, цураються віри в Господа, якої міцно тримаються прості серцем і розумом.
І, отже, по істині-то Господній сліпі вони, а народ бачить. Вони точнісінько як ті птахи, які вночі бачать, а вдень не бачать. Істина Христова їм темна, а протилежне цій істині — брехня, їм здається ясною; тут вони у своїй стихії. Хоч як це очевидно, а все ж вони готові запитати: "невже і ми сліпі?". Нічого приховувати: сліпі. А оскільки сліпі зі своєї вини, то гріх сліпоти і небачення світла на вас лежить. Можете бачити, та не хочете, полюбивши оманливу, але чарівну брехню.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter




