22 квітня 2029
неділя · 9 квітня ст. ст.
Святих жон-мироносиць: Марії Магдалини, Марії Клеопової, Саломії, Іоанни, Марфи і Марії, Сусани та інших; праведних Іосифа Аримафейського і Никодима (перехідне святкування в Неділю 3-тю після Пасхи). Блгв. Тамари, цариці Грузинської (1213) (перехідне святкування в Неділю 3-тю Пасхи). Мч. Євпсихія (362). Мчч. Дисана єп., Маріава пресвітера, Авдієса та інших 270-ти (362–364). Прмч. Вадима архімандрита (376). Мч. Гавриїла Фоміна (1942).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Євпсихіюглас 4
Тропар, глас 4
Мученик Твой, Господи, Евпсихий, / во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего, / имеяй бо крепость Твою, / мучителей низложи, / сокруши и демонов немощныя дерзости. / Того молитвами / спаси души наша.
Кондак, глас 2
Звезда светлая явился еси, / непрелестная мирови, / Солнца Христа возвещающи, / зарями Твоими, страстотерпче Евпсихие, / и прелесть погасил еси всю, / нам же подаеши свет, / моляся непрестанно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Невтомні жони! Сну не давали очам і повікам дрімоти, доки не знайшли Возлюбленого! А чоловіки ніби впираються ногами: ідуть на гроб, бачать його порожнім, і залишаються в подиві, що б це означало, бо Самого не бачили. Але чи означає це, що в них менше було любові, ніж у жінок? Ні, тут була любов, що розмірковує, боїться помилки через високу ціну любові і предмета її. Коли і вони побачили й відчули, тоді кожен з них не язиком, подібно до Фоми, а серцем сповідував: "Господь мій і Бог мій" (Ін.20:28), і вже ніщо не могло розлучити їх із Господом.
Мироносиці й апостоли - образ двох сторін нашого життя: почуття і розсуду. Без почуття - життя не життя; без розсуду - життя сліпе, багато витрачається, а мало плоду здорового дає. Треба поєднувати те й інше. Почуття нехай іде вперед і збуджує; розсуд же нехай визначає час, місце, спосіб, узагалі побутовий лад того, що робити натякає серце. Усередині серце йде вперед, а на практиці - розсуд. Коли ж почуття стануть навченими в розсуді добра і зла, тоді, можливо, можна буде покластися і на одне серце; як із живого дерева самі собою йдуть відростки, квіти і плоди, так і з серця починає тоді виникати тільки добро, яке розумно вкладається впродовж життя нашого.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter











