24 березня 2029
субота · 11 березня ст. ст.
Данівської («Аз есмь с вами и никтоже на вы») та «Пристанище» ікон Божої Матері (перехідні святкування в суботу 5-ї седмиці Великого посту). Свт. Софронія, патр. Єрусалимського (638–644). Сщмч. Піонія, пресвітера Смирнського, і тих, що з ним (250). Перенесення мощей мч. Єпимаха. Свт. Євфимія, архієп. Новгородського, чудотворця (1458). Свт. Софронія, єп. Врачанського (1813) (Болг.). Прп. Олексія Голосіївського, Київського (1917). Прп. Патрикія (Петрова) спов. (1933); св. Василія Малахова спов., пресвітера (1937).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителю Софронію, патріарху Єрусалимськомуглас 8
Кондак, глас 8
И́же Боже́ственною ре́вностию подви́гся/ и и́стинных повеле́ний устне́ распросте́р,/ церко́вная основа́ния благоузако́нив/ и та́мо су́щим мона́шеским соста́вом преда́в,/ прему́дрый в Патриа́рсех Иерусали́мский Софро́ние,/ всему́драя словеса́ во свет изве́л еси́,/ и́миже наставля́еми, зове́м ти:// ра́дуйся, све́тлая правосла́вных похвало́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Запитав Господь апостолів, як вони Його розуміють? В особі св. апостола Петра, вони відповідали: "Ти — Христос" (Мк. 8:29). Не раптом дозріло це сповідання, але, дозрівши, осіло в глиб серця і стало початковим його керманичем. Воно було затьмарене смертю Господа, але не похитнулося і, будучи воскрешене ще в більшій силі Воскресінням, рухало апостолів протягом усього їхнього життя на проповідь усьому світові.
Є момент і в кожного віруючого, коли він усіма силами своїми промовляє: "Ти — Христос, Господь мій і Спаситель. Ти спасіння моє, світло моє, сила моя, втіха моя, надія моя і життя вічне". Тоді відбувається те, від чого він з апостолом гукає: "хто мене розлучить від любові Христової!" (Рим. 8:35) — і, подібно до нього, починає гнатися за всім, що до вподоби Христу Господу, доки досягне в міру віку Його.
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter






