25 січня 2029
четвер · 12 січня ст. ст.
Мц. Татіани і тих, що з нею в Римі постраждали (226–235). Мч. Мертія (284–305). Мч. Петра Авессаломіта (309–310). Прп. Євпраксії Тавенської (393). Свт. Савви, архієп. Сербського (1237). Прп. Мартиніана Білоєзерського (1483). Ікон Божої Матері, йменованих «Акафістна» та «Млекоживителька».
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мучениці Татіаніглас 4
Тропар, глас 4
А́гнцу Пречи́стому и Па́стырю после́дуя,/ а́гнице слове́сная Татиа́но/ мы́сленных звере́й не убоя́лася еси́,/ но зна́мением кре́стным вооружи́вшися,/ до конца́ тех низложи́ла еси́,/ и вошла́ еси́ в Небе́сную огра́ду,// иде́же помяни́ и нас, му́ченице Христо́ва многому́драя.
Кондак, глас 4
Све́тло во страда́нии твое́м возсия́ла еси́, страстоте́рпице,/ от крове́й твои́х преиспещре́на,/ и, я́ко кра́сная голуби́ца, к Небеси́ возлете́ла еси́, Татиа́но:// те́мже моли́ при́сно за чту́щия тя.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мк. 12:38-44)
Вдовиця поклала в скарбницю (у церковну скриньку) дві лепти (найдрібніші монети); а Господь сказав, що вона поклала більше за всіх, хоча інші клали тоді великі кошти. Що ж дало перевагу її лепті? Настрій, з яким зроблено приношення. Бачиш, яка різниця добродіяння бездушного, за звичаєм, і добродіяння з душею і серцем? Не зовнішні обставини справи дають їй цінність, а внутрішній настрій. Тому буває, що справа видатна у всьому ніякої цінності перед Богом не має, а справа незначна на вигляд високою ціною оцінюється. Що звідси випливає, очевидно. Але не здумай хто нехтувати зовнішнім, замишляючи обмежитися одним внутрішнім. Вдовиця та не отримала б схвалення, якби сказала собі: маю бажання покласти і я, та що робити? Тільки й маю, що дві лепти. Віддам їх – сама ні з чим залишуся. Але як мала бажання, так і зробила, віддавши життя своє в руки Божі. І якби не поклала нічого, ніхто б її не засудив, ні люди, ні Бог. Але тоді вона не виявила б і такої прихильності, яка виділила її з-поміж інших і зробила славною в усьому християнському світі.
Ще 1 думка
(2Пет. 1:1-10)
Перерахувавши чесноти, щодо яких слід докладати всіх зусиль після прийняття благодатних сил, апостол на спонукання до цього сказав: "Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Іісуса Христа" (2Пет. 1:8). Які саме це чесноти, раніше наведено в понеділок. Тепер додамо тільки, що чесноти ці не одноразово лише проявити потрібно, але так зробити, щоб вони завжди перебували в нас, були наявними в нас, укоріненими, і, будучи такими, не стояли на одному ступені, а дедалі більше й більше множилися та зростали в силі й плодовитості. Тільки в такому разі, будеш ти не бездіяльним і не безплідним "у пізнанні Господа нашого Іісуса Христа".
Входить у пізнання Господа той, хто вірує в Нього і сповідує Його. Ти віриш?! Дивись же, не роби цієї віри бездіяльною і безплідною. Що ж треба робити, щоб віра моя не була такою? Досягай успіху у всякій чесноті. Де ті, що повторюють: "Віруй і досить, нічого більше не потрібно"?! Хто так думає, той сліпий.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter




