Святитель Савва І, архієпископ Сербський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця січня на 12-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — Собор усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне) / місяця серпня на 30-й день — Собор святителів Сербських
В історії Сербії особистість святителя Савви Немані є винятковою. Ніхто ні до нього, ні пізніше не зробив так багато для своєї Вітчизни, як цей видатний діяч Православ’я. Усю свою енергію святитель спрямував на здобуття Царства Небесного. Для цього він поклав своє життя на вівтар служіння Богу і своїй Вітчизні.
Ростислав (Растко), так звали святителя в миру, був сином сербського короля Стефана Немані та Анни, дочки грецького імператора. З дитинства юнак мав великий потяг до чернечого життя. А тому, коли йому виповнилося сімнадцять років, він вирушив на гору Афон.
Звичайно, для сановитих батьків було важко сприйняти таке рішення сина. Король Стефан, сподіваючись змінити думку Ростислава, відправив свого вірного воєводу разом з дружиною на Афон. Воїни одержали наказ уважно стежити за Ростиславом, аби той не прийняв чернечий постриг.
Однак вибір сина короля Стефана був безповоротним. Ледь тільки воїни земні втратили пильність, як Ростислав став воїном Царя Небесного: його постригли в чернецтво з ім’ям Савва.
Зовсім скоро святий Савва зумів умовити стати ченцем і свого батька-короля. Вони разом подвизалися у Ватопедському монастирі, а згодом завдяки їхнім старанням було відновлено сербський Хіландарський монастир, який отримав статус царської ставропігії. Саме у цьому монастирі святого Савву було рукопокладено спочатку в сан диякона, а згодом і в сан пресвітера.
1219 року в Нікеї на свято Успіння Пресвятої Богородиці його було висвячено в сан архієпископа. Відтоді архієпископ Сербський обирався не Константинопольським патріархом, а собором сербських єпископів, що фактично означало автокефалію Сербської Православної Церкви.
Повернувшись на Батьківщину, святитель Савва одразу взявся за зміцнення державності Сербії. Для цього він уклав мирну угоду з королем Угорщини Владиславом, який під його впливом згодом прийняв Православ’я. Також святитель вінчав на Сербський престол свого брата Стефана, а після його смерті — Стефанового сина Радослава.
Багато працював святий Савва на церковному поприщі. Після його подорожей монастирями Палестини в усіх сербських чернечих обителях був запроваджений Єрусалимський устав. Святитель Савва побудував і освятив багато церков.
Незважаючи на таку напружену зовнішню діяльність, святитель ні на мить не полишав внутрішньої молитви. Він був прихильником ісихазму, вчення про досяжність внутрішнього преображення завдяки аскезі й доброчинному життю у Христі, і активно його проповідував.
Поставивши на архієпископському престолі своїм наступником ієромонаха Арсенія, якого висвятив на єпископа, святий Савва здійснив подорож Палестиною, Сирією, Персією, Вавилоном, Єгиптом та Анатолією, завершивши її в болгарському місті Тирнові, де й відійшов до Господа в 1237 році.
Сербська Православна Церква багато чим завдячує сьогодні святителю Савві та його титанічній праці. Своїм високоморальним духовним життям він, ніби камертоном, налаштував у Сербії чернече життя на довгі віки. Тому кожен серб вважає своїм обов’язком низько схилити голову перед цим народним героєм. Втім, насамперед для усіх він є святителем і святим покровителем Сербії.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Савве I, архиепископу Сербскому, на перенесение мощей, глас 3
Пути́ вводя́щаго в жи́знь,/ наста́вник, и первопресто́льник, и учи́тель был еси́:/ пе́рвее бо прише́д, святи́телю Са́вво,/ оте́чество твое́ просвети́л еси́,/ и, породи́в то́е Ду́хом Святы́м;/ я́ко древа́ ма́слинная/ в мы́сленнем раи́ насади́л еси́ всеосвяще́нная твоя́ ча́да./ Тем я́ко апо́столом и святи́телем сопресто́льна/ чту́ще тя мо́лим:/ моли́ Христа́ Бо́га// дарова́ти нам ве́лию ми́лость.
Кондак святителю Савве I, архиепископу Сербскому, глас 8
Я́ко первосвяти́теля вели́каго, и апо́столов соо́бщника,/ Це́рковь прославля́ет тя люде́й твои́х, преподо́бне,/ но я́ко име́я дерзнове́ние ко Христу́ Бо́гу,/ моли́твами твои́ми от вся́ких нас бед спаса́й, да зове́м ти:// ра́дуйся, о́тче Са́вво, Богому́дре.
Молитва святителю Савве I, архиепископу Сербскому
О, свяще́нная главо́, пресла́вный чудотво́рче, святи́телю Христо́в Са́вво, Се́рбския земли́ первопресто́льниче, храни́телю и просвети́телю, всех же христиа́н благонаде́жный пред Го́сподем предста́телю, тебе́ припа́даем и мо́лимся: даждь нам бы́ти прича́стником любве́ твоея́ к Бо́гу и бли́жнему, е́юже при жи́зни свята́я душа́ твоя́ преиспо́лнена бысть. Озари́ нас и́стиною, просвети́ ум и се́рдце на́ше све́том Боже́ственнаго уче́ния, научи́ нас тебе́ подража́ти ве́рно, Бо́га и бли́жняго на́шего люби́ти и за́поведи Госпо́дни соверша́ти непогреши́тельно, да бу́дем и мы ча́да твоя́ не по и́мени то́кмо, но всем житие́м на́шим. Моли́ся, святы́й архиере́ю, о святе́й Правосла́вней Це́ркви и оте́честве твое́м земно́м, при́сно тя любо́вию чту́щем. При́зри благоутро́бно на вся́ку ду́шу ве́рных твои́х чти́телей, ми́лости и по́мощи твоея́ и́щущих, бу́ди всем нам в боле́знех цели́тель, в ско́рбех уте́шитель, в печа́лех посети́тель, в беда́х и ну́ждах помо́щник, в час же сме́ртный ми́лостивый покрови́тель и защи́титель, да, при по́мощи моли́тв твои́х святы́х, сподо́бимся и мы гре́шнии спасе́ние ве́рное получи́ти и ца́рствие Христо́во унасле́довати. Ей, свя́тче Бо́жий, не посрами́ упова́ния на́шего, е́же на тя кре́пко возлага́ем, но яви́ нам твое́ многомо́щное заступле́ние, да сла́вим и пое́м ди́внаго во святы́х Свои́х Бо́га Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, всегда́, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ G:
Пути2, вводsщагw въ жи1знь, настaвникъ и3 первопрест0льникъ и3 ўчи1тель бhлъ є3си2: пeрвэе бо пришeдъ, с™и1телю сaвво, nтeчество твоE просвэти1лъ є3си2, и3 породи1въ т0е д¦омъ с™hмъ, ћкw древA м†слиннаz въ мhсленнэмъ раи2 насади1лъ є3си2 всеwсщ7є1ннаz тво‰ ч†да. Тёмъ ћкw ґпcлwмъ и3 с™и1телємъ сопрест0льна, чтyще тS м0лимъ: моли2 хrтA бGа, даровaти нaмъ вeлію млcть.
Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Взбрaнной:
Ћкw первос™и1телz вели1каго и3 ґпcлwвъ соo1бщника, цRковь прославлsетъ тS людeй твои1хъ, прпdбне: но ћкw и3мёz дерзновeніе ко хrтY бGу, мlтвами твои1ми t всsкихъ нaсъ бёдъ сп7сaй, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, џтче сaвво бGомyдре.
Ще в розробці