4 грудня 2028

понеділок · 21 листопада ст. ст.

Сьогодні

Cедмиця 27-ма після П’ятидесятниці · Глас 1 · Різдвяний піст

ВВЕДЕННЯ У ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ.

Читання Святого Письма

На утрені

Лк. 1:39-49,56 (зач. 4)

На літургії

Апостол1Тим. 5:1-10 (зач. 285 від полу)
АпостолЄвр. 9:1-7 (зач. 320)
ЄвангелієЛк. 17:20-25 (зач. 86)
ЄвангелієЛк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54)

На утрені величання: «Величаем Тя, Пресвятая Дево, Богоизбранная Отроковице, и чтем еже в храм Господень вхождение Твое». Замість «Честнейшую» співаємо приспіви свята. 1-й приспів: «Ангели, вхождение Пречистыя зряще, удивишася, како Дева вниде во Святая святых». Відпуст: «Христос, истинный Бог наш, молитвами Пречистыя Своея Матере, (на Літургії — з доданням: святых славных и всехвальных апостол, иже во святых отца нашего Иоанна, архиепископа Константиня града, Златоустаго) преподобных и богоносных отец наших, и всех святых, помилует и спасет нас, яко Благ и Человеколюбец»

Тропарі та кондаки

Введенняглас 4

Тропар, глас 4

Днесь благоволе́ния Бо́жия предображе́ние,/ и челове́ков спасе́ния пропове́дание,/ в хра́ме Бо́жии я́сно Де́ва явля́ется,/ и Христа́ всем предвозвеща́ет./ Той и мы велегла́сно возопии́м:// ра́дуйся смотре́ния Зижди́телева исполне́ние.

Кондак, глас 4

Пречи́стый храм Спа́сов,/ многоце́нный черто́г и Де́ва,/ свяще́нное сокро́вище сла́вы Бо́жия,/ днесь вво́дится в дом Госпо́день, благода́ть совводя́щи,/ Я́же в Ду́се Боже́ственном,/ Ю́же воспева́ют А́нгели Бо́жии:// Сия́ есть селе́ние Небе́сное.

Величання

Велича́ем Тя,/ Пресвята́я Де́во,/ Богоизбра́нная Отрокови́це,/ и чтим е́же в хра́м Госпо́день// вхожде́ние Твое́.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.

Ще 1 думка

(Лк. 17:20-25)
Сказавши, що Син Людський з'явиться в День Свій, як блискавка, що миттєво висвітлює все піднебесне (Лк. 17:24), Господь додав: "Спочатку Йому належить багато постраждати і бути відкинутим цим родом" (Лк. 17:25). Зі змісту розмови видно, що це "належить постраждати" повинно передувати появі Господа у славі. Отже, весь час до того Дня — час страждань Господа. Сам Він постраждав в один відомий час; а після того страждання Його продовжуються у віруючих — страждання народження віруючих, їхнього виховання в дусі та охорони від ворожих дій, внутрішніх і зовнішніх, бо союз Господь має зі Своїми не уявний лише та моральний, а живий, заради якого все, що стосується їхнього життя, сприймається і Ним, як Главою. Виходячи з цієї думки, не можна не бачити, що Господь точно багато страждає. Найчутливіші скорботи — це падіння віруючих; ще більш чутливі для Нього відпадіння від віри. Але це — заключні поранення; постійні ж стріли — скорботи і спокуси та коливання віри невір'ям. Промови і писання, що дихають невір'ям, — розпалені стріли лукавого. У нинішній час багато кузень завів лукавий для кування таких стріл. Серця віруючих болять, буваючи уражені ними і бачачи поразки інших; з ними і Господь болить. Але з'явиться День слави Господньої — тоді відкриються таємниці темряви і ті, хто страждав, зрадіють із Господом. До того ж часу треба терпіти й молитися.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter