28 жовтня 2028
субота · 15 жовтня ст. ст.
Прп. Євфимія Нового, Солунського (889). Прмч. Лукіана, пресвітера Антіохійського (312). Мчч. Сарвіла та Вевеї (II). Свт. Савина, єп. Катанського (760). Сщмч. Лукіана Печерського, в Дальніх печерах (1243). Свт. Іоанна, єп. Суздальського (1373). Сщмч. Симеона Конюхова пресвітера (1918); сщмч. Димитрія Касаткіна пресвітера (1942); свт. Афанасія (Сахарова) спов., єп. Ковровського (1962). Ікони Божої Матері, йменованої «Спорителька хлібів» (XIX).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Євфиміюглас 8
Тропар, глас 8
В тебе́, о́тче, изве́стно спасе́ся, е́же по о́бразу:/ прии́м бо Крест, после́довал еси́ Христу́,/ и, де́я, учи́л еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́, ве́щи безсме́ртней;// те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бне Евфи́мие, дух твой.
Кондак, глас 2
Волне́ний мно́жества невла́жно преходя́,/ безпло́тныя враги́ струя́ми слез твои́х/ кре́пко погрузи́л еси́,/ Богому́дре Евфи́мие преподо́бне:/ и, чуде́с дар прие́м,/ исцеля́еши стра́сти вся́кия,// моли́ непреста́нно о всех нас.
Священномученику Лукіану Печерськомуглас 4
Тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник, и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне, в виде́ния восхо́д./ Сего́ ра́ди, Сло́во И́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Лукиа́не,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Во свяще́нстве и и́ночестве благоче́стно пожи́в/ и муче́ния путь проше́д,/ мучи́теля и бесо́вская по́лчища посрами́л еси́/, те́мже, почита́юще тя, та́ко вопие́м ти:// от бед изба́ви ны при́сно твои́ми мольба́ми, о́тче наш Лукиа́не.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 6:1-10)
Господні учні зривають колоски, розтирають їх руками і їдять у суботу. Справа дуже незначна і на вигляд, і по суті своїй; проте фарисеї не втерпіли і дорікнули їм. Що змусило їх говорити про це? На вид — нерозумна ревність, а по суті — дух пересудливості. Цей за все чіпляється і все представляє в похмурому вигляді беззаконності та згубності. Це неміч більшою чи меншою мірою майже спільна у людей, які не пильнують себе. Словом не всякий висловить пересудливі думки, а утриматися від них мало хто утримується. Хтось потурає серцю і розпалює його на пересуди — воно і продукує їх. Але водночас пересудник сам готовий на недобрі справи, аби тільки ніхто не бачив, і неодмінно перебуває у недоброму стані в якомусь відношенні; він начебто для того й судить та засуджує, щоб почуття правди, ображене й придушене в собі, винагородити нападками на інших, хоча б і несправедливими. Правдолюбний і той, хто стоїть у правді, знаючи, як важко дістається праведність у справах, а ще більше — у почуттях, ніколи не судитиме; він радше готовий буває покрити поблажливістю не тільки малий, а й великий злочин інших. Господь не судить пересудників-фарисеїв, а поблажливо тлумачить їм, що учні вчинили вчинок, який кожен, розсудивши як слід, може вибачити. І завжди майже так буває: поміркуй про вчинок ближнього — і знайдеш, що він зовсім не має того важливого, жахливого характеру, який здався тобі в ньому з першого разу.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter






