19 жовтня 2028

четвер · 6 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Апостола ФомиСщмч. Никифора, екзарха Константинопольського патріарха в Україні (XVI)Ікони Божої Матері «О, Всепетая Мати»

Cедмиця 20-та після П’ятидесятниці · Глас 2 · Посту немає

Апостола Фоми (I). Сщмч. Никифора, екзарха Константинопольського патріарха в Україні (XVI). Сщмч. Іоанна Рибіна пресвітера (1937). Ікони Божої Матері «О, Всепетая Мати».

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 21:15-25 (зач. 67)

На літургії

АпостолФлп. 2:24-30 (зач. 243) — за середу
АпостолФлп. 3:1-8 (зач. 244) — за четвер (під зачало)
ЄвангелієЛк. 7:17-30 (зач. 31)

Апостолу

Апостол1Кор. 4:9-16 (зач. 131)
ЄвангелієІн. 20:19-31 (зач. 65)

Тропарі та кондаки

Апостолу Фоміглас 2

Тропар, глас 2

Учени́к Христо́в быв, Боже́ственнаго собо́ра апо́стольскаго соприча́стник,/ неве́рствием бо Христо́во Воскресе́ние извести́в,/ и Того́ пречи́стую страсть осяза́нием уве́рив, Фомо́ всехва́льне,// и ны́не нам проси́ ми́ра и ве́лия ми́лости.

Кондак, глас 4

Прему́дрости благода́ти испо́лнен/ Христо́в апо́стол, и служи́тель и́стинный,/ в покая́нии вопия́ше Тебе́:// Ты мой еси́ Бог же и Госпо́дь.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

"Господь мій і Бог мій!" — вигукнув св. апостол Фома (Ін. 20:28). Чи відчуваєте, з якою силою вхопився він за Господа і як міцно тримає Його? Не міцніше тримає потопаючий дошку, на якій сподівається бути врятованим від утоплення. Додамо, що хто не має таким Господа для себе і себе у відношенні до Господа, той ще не вірує в Господа, як слід. 

Ми кажемо: "Господь Спаситель", — маючи на увазі, що Він Спаситель усіх, а цей каже: "Господь Спаситель мій". Хто каже: "мій Спаситель", той відчуває своє спасіння, що виходить від Нього. Відчуттю ж спасіння суміжне відчуття пагуби, з якої витягнув спасенного Спаситель. Відчуття пагуби за природою життєлюбної людини, яка знає, що не може вона сама себе спасти, змушує шукати Спасителя. Коли знайде Його і відчує силу спасіння, що від Нього виходить, хапається за Нього міцно і відірватися від Нього не захоче, хоч би позбавляли її за це самого життя. 

Такого роду події в духовному житті християнина не уявляються тільки розумом, а переживаються на ділі. Потім, як віра його, так і поєднання з Христом стають міцні, як життя або смерть. Такий тільки щиро гукає: "хто мене розлучить!" (Рим. 8:35).

Ще 1 думка

(Лк. 7:17-30)
Святий Іоанн Предтеча посилає учнів своїх запитати Господа: чи Він «Той, Котрий має прийти» (Лк. 7:19), чи іншого чекати треба? Не для себе він так запитував, бо знав точно, Хто Іісус Христос, будучи сповіщений про це з неба, але для учнів. І учні шукали розв'язання цього питання не із співзапитування, а зі щирого бажання знати істину. Таким немає потреби багато говорити; Господь і не говорить, а тільки вказує на те, що було в ту пору Ним здійснено. Божественні справи свідчили про Божество Його. Це було так очевидно, що ті, хто запитував, не стали вже більше запитувати. Так і завжди. Сила Божа живе в Церкві; щирий шукач істини негайно відчуває її на дотик і переконується в істині. Це випробуване засвідчення покладає кінець усім питанням і повністю заспокоює. Хто ж не хоче вірити і, втративши віру, починає шукати в Церкві та християнстві не основи віри, а приводів ніби виправдати своє невір'я, тому ніякі вказівки не здаються задовільними. Невір'я ж своє він вважає ґрунтовним, хоч підстави його дріб'язкові й нікчемні. Того хоче його серце — тому все і стерпно.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter