24 квітня 2028

"Отож покайтеся і наверніться, щоб очиститись від гріхів ваших, щоб настали часи втіхи від лиця Господа" (Діян. 3:19-20). Так говорив св. апостол Петро іудеям, які розіп'яли Господа, втішаючи їх, що зробили це через незнання. Ми ж не через незнання розпинаємо в собі вдруге Господа гріхами своїми; але багатомилостивий і нас приймає, коли каємося і звертаємося до Нього від усього серця свого. Це і зробили ми у Великий піст. Всякий прибігав до Господа в сльозах каяття про гріхи свої, і що щиріше це робив, то сильніше відчував прохолоду помилування, що виходить від Господнього лиця, через руки та слово відпущення священника Божого. 

Тепер що нам залишається робити? Берегтися від нових падінь, щоб знову не впасти в провину розпинання Господа. Апостол каже, що Господа Іісуса небо прийняло тільки до часу влаштування всього. Потім Він знову прийде і вчинить суд. Якими очима поглянуть на Нього ті, які пронизали Йому ребра! Але ж і нам доведеться стояти серед них, якщо перестанемо приносити плоди покаяння і повернемося на старе.