14 квітня 2028
п’ятниця · 1 квітня ст. ст.
.jpg)
Прп. Марії Єгипетської (522). Мчч. Геронтія і Василіда (III). Прав. Ахаза. Прп. Макарія, ігумена Пелікітської обителі (близько 830). Мч. Авраамія Болгарського, Володимирського чудотворця (1229). Прп. Геронтія, канонарха Печерського, в Дальніх печерах (ХIV). Прп. Євфимія, архім. Суздальського, чудотворця (1404). Свт. Пахомія Романського (1724). Прп. Варсонофія Оптинського (1913). Сщмч. Сергія Заваріна пресвітера (1938).
Читання Святого Письма
На утрені
Ще 6
На 1-му часі
На 3-му часі
На 6-му часі
На 9-му часі
На вечірні
Єв. складене
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобній Марії Єгипетськійглас 8
Тропар, глас 8
В тебе́, ма́ти, изве́стно спасе́ся, е́же по о́бразу,/ прии́мши бо крест, после́довала еси́ Христу́/ и, де́ющи учи́ла еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́ ве́щи безсме́ртней.// Те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бная Мари́е, дух твой.
Кондак, глас 3
Блуда́ми пе́рвее преиспо́лнена вся́ческими,/ Христо́ва неве́ста днесь покая́нием яви́ся,/ а́нгельское жи́тельство подража́ющи,/ де́мона креста́ ору́жием погубля́ет.// Сего́ ра́ди Ца́рствия неве́ста яви́лася еси́, Мари́е пресла́вная.
Інший кондак, глас 4
Греха́ мглы избежа́вши,/ покая́ния све́том озари́вши твое́ се́рдце, сла́вная,/ пришла́ еси́ ко Христу́,/ Сего́ Всенепоро́чную и святу́ю Ма́терь/ Моли́твенницу ми́лостивную принесла́ еси́./ Отону́дуже и прегреше́ний обрела́ еси́ оставле́ние,// и со А́нгелы при́сно сра́дуешися.
Преподобному Геронтію, канонарху Печерськомуглас 3
Тропа́р, глас 3
Всечестны́й канона́рше Геро́нтие,/ правилонача́льный бы́вый в це́ркви/ и в пра́виле и́ночестем возсия́вший све́тло,/ моли́ Христа́ Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние пода́ст душа́м на́шим.
Конда́к, глас 1
Канона́ршествуя, честны́й канона́рше Геро́нтие,/ и пе́ние церко́вное пою́щим предводи́тельствуя в це́ркви,/ уподо́бился вои́стинну А́нгелом,/ пою́щим Бо́га на Небеси́,/ и́хже и житию́ подража́я, и, с нйми лику́я,/ помина́й ны, любо́вию хва́лящих тя.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.
До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.
"[...] ми проповідуємо Христа розп'ятого, для іудеїв спокуса, а для еллінів безумство,
для самих же покликаних, іудеїв і еллінів,– Христа, Божу силу і Божу премудрість" (1Кор. 1:23-24)
Яким чином траплялося, що деякі душі, незважаючи на цю гадану спокусу і це видиме безумство, проникали крізь цей непоказний покров і вбачали в суті проповіді спасительну силу і премудрість, це таємниця Божа. Святий Павло і не пояснює цього, а тільки свідчить, що так було. Так було це з душами, які вище він назвав спасенними, а тут назвав покликаними. Те й інше вказує на Боже обрання, і хоча, звісно, не без участі волі людської, однак так, що мудрість людська ніякої в цьому участі не мала.
І ось цим блаженним душам з іудеїв та еллінів, проповідь, що була для інших спокусою і безумством, представляла Божественну силу і Божественну премудрість. У такому сенсі прийнявши її, вони вірували і спасалися. По-справжньому вони переконувалися в цій силі і премудрості, коли в Хрещенні спогрібалися Розп'ятому Господу, і вкушали спасительність Хреста. Але все, що тут виходило, преображалося у вірі; і тому виходило, що в нього повірили.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter