9 квітня 2028
неділя · 27 березня ст. ст.
ВХІД ГОСПОДНІЙ ДО ЄРУСАЛИМА.
Мц. Матрони Солунської (III–IV). Мчч. Мануїла та Феодосія (304). Прп. Іоанна прозорливого, Єгипетського (близько 395).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Входу Господнього в Єрусалимглас 1
Тропар, глас 1
О́бщее воскресе́ние/ пре́жде Твоея́ стра́сти уверя́я/ из ме́ртвых воздви́гл еси́ Ла́заря, Христе́ Бо́же./ Те́мже и мы, я́ко о́троцы побе́ды зна́мения нося́ще,/ Тебе́ Победи́телю сме́рти вопие́м:/ оса́нна в вы́шних,// благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.
Інший тропар, глас 4
Спогре́бшеся Тебе́ креще́нием, Христе́ Бо́же наш,/ безсме́ртныя жи́зни сподо́бихомся воскресе́нием Твои́м,/ и воспева́юще зове́м:/ оса́нна в вы́шних,// благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.
Кондак, глас 6
На престо́ле на Небеси́,/ на жребя́ти на земли́ носи́мый, Христе́ Бо́же,/ А́нгелов хвале́ние и дете́й воспева́ние/ прия́л еси́ зову́щих Ти:// благослове́н еси́, гряды́й Ада́ма воззва́ти.
Величання
Велича́ем Тя, Живода́вче Христе́, Оса́нна в вы́шних и мы Тебе́ вопие́м Благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.
Мучениці Матроні Солунськійглас 4
Тропар, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Матро́на,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и Тебе́ и́щущи, страда́льчествую/ и сраспина́юся и спогреба́юся Креще́нию Твое́му/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́ и умира́ю за Тя,/ да и живу́ с Тобо́ю;/ но я́ко же́ртву непоро́чную приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
Храм твой всечестны́й,/ я́ко цельбу́ душе́вную обре́тше, вси ве́рнии,/ велегла́сно вопие́м ти:/ де́во му́ченице Матро́но великоимени́тая, // Христа́ Бо́га моли́ непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Кого не було при зустрічі Господа, коли Він урочисто, як цар, входив до Єрусалима, і хто не волав тоді: "осанна Синові Давидовому!" (Мф.21:9). Але минуло тільки чотири дні, і той самий народ, тим самим язиком кричав: "розіпни, розіпни Його!" (Лк.23:21). Дивне перетворення! Але що дивуватися? Чи не те ж саме робимо і ми, коли після прийняття святих Таїн Тіла та Крові Господніх, щойно вийдемо з церкви, забуваємо все - і своє благоговіння, і Божу до нас милість - і віддаємося, як і раніше, ділам догоджання собі, спершу малим, а потім і більшим, і, може бути, ще перш ніж на чотири дні, хоча й не кричимо іншому: "Розіпни!", а самі розпинаємо в собі Господа.
І все це бачить і терпить Господь! Слава довготерпінню Твоєму, Господи!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter