1 квітня 2028
субота · 19 березня ст. ст.
Данівської («Аз есмь с вами и никтоже на вы») та «Пристанище» ікон Божої Матері (перехідні святкування в суботу 5-ї седмиці Великого посту). Мчч. Хрисанфа та Дарії (283) і з ними мчч. Клавдія трибуна, Іларії, жінки його, Іасона і Мавра, синів їхніх, Діодора пресвітера та Маріана диякона. Мч. Панхарія (близько 302). Прп. Васси Псково-Печерської (близько 1473). Прп. Інокентія Комельського, Вологодського (1521). Прав. Софії, кн. Слуцької (1612). Св. Іоанна Блінова спов. (1933); прмц. Матрони (Алексєєвої) (1938). Прп. Симеона Дайбабського (1941) (Серб.). Прославлення прп. Симеона Псково-Печерського (2003). Ікони Божої Матері, йменованої «Розчулення», Смоленської (1103).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Богородиці перед іконою, йменованою «Розчулення»глас 4
Тропар, глас 4
Богора́дованная Влады́чице,/ Препросла́вленная Ма́ти щедро́т и человеколю́бия,/ Всеми́лостивая о всем ми́ре Хода́таице!/ Приле́жно, раби́ Твои́, к Боже́ственному предста́тельству прибега́юще/ и пречу́дному о́бразу Твоему́ со умиле́нием припа́дающе, мо́лимся:/ моли́тву те́плую к Сы́ну Твоему́ и Бо́гу на́шему сотвори́,/ о Всепе́тая Цари́це Богоро́дице,/ да вся́ких боле́зней и печа́лей нас Тебе́ ра́ди изба́вит/ и от грехо́в вся́ких свободи́т,/ Ца́рствия Своего́ Небе́снаго насле́дники ны пока́жет,/ ве́лие бо неизрече́нное, я́ко Ма́ти, и́маши дерзнове́ние к Нему́/ и вся мо́жеши,/ Еди́на во ве́ки Преблагослове́нная.
Інший тропар, глас 4
К Богоро́дице со умиле́нием припаде́м/ вси, греха́ми обремене́ннии,/ чудотво́рную ико́ну умиле́ния облобыза́юще/ и вопию́ще со слеза́ми:/ Влады́чице, приими́ моле́ние недосто́йных раб Твои́х/ и пода́ждь нам, прося́щим,/ ве́лию Твою́ ми́лость.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Запитав Господь апостолів, як вони Його розуміють? В особі св. апостола Петра, вони відповідали: "Ти — Христос" (Мк. 8:29). Не раптом дозріло це сповідання, але, дозрівши, осіло в глиб серця і стало початковим його керманичем. Воно було затьмарене смертю Господа, але не похитнулося і, будучи воскрешене ще в більшій силі Воскресінням, рухало апостолів протягом усього їхнього життя на проповідь усьому світові.
Є момент і в кожного віруючого, коли він усіма силами своїми промовляє: "Ти — Христос, Господь мій і Спаситель. Ти спасіння моє, світло моє, сила моя, втіха моя, надія моя і життя вічне". Тоді відбувається те, від чого він з апостолом гукає: "хто мене розлучить від любові Христової!" (Рим. 8:35) — і, подібно до нього, починає гнатися за всім, що до вподоби Христу Господу, доки досягне в міру віку Його.
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter