22 березня 2028

У притчі про наймитів (Мф. 20:1-16) і той, кому одну тільки годину працювати довелося, був однаково винагороджений домовласником. Години дня в цій притчі – образ перебігу життя нашого. Одинадцята година – останній час цього життя. Господь показує, що й ті, які до цього терміну дожили, не працюючи Йому, можуть почати працювати і догодити Йому не менше за інших. Нема чого, отже, виправдовуватися старістю і впадати у відчай, вважаючи, що вже ні до чого починати. 

Починай не соромлячись; милостивий Господь; все тобі дасть, що й іншим, і за чином благодаті тут, і за законом правди там. Тільки старанністю побільше розгорися і скрушеніше посумуй про недбальство, в якому проведено майже все життя. Скажеш: там покликав господар, нехай і мене покличе Господь. А хіба не кличе? Не чуєш хіба в церкві гласу Господнього: "прийдіть до Мене всі" (Мф. 11:28) та апостольського покликання: "мовби Сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом" (2Кор. 5:20).

Хрещення нашою мовою співзвучне з хрестом. Доречне співзвуччя. Бо хоча видима дія Хрещення є зануренням, але суть його є співрозп'яття Христу на внутрішньому духовному хресті. Апостол Павло каже: "давній наш чоловік був розп'ятий з Ним" у Хрещенні (Рим. 6:6).

Це не механічна якась дія, а моральна зміна, або переворот, думок, цілей, бажань, співчуттів. Раніше все це було забруднене догоджанням собі; тепер же самовіддано присвячується все Богові, у Христі Іісусі, благодаттю Духа Святого. Скажеш: я не розумів цього, коли був хрещений. Тепер розумієш і бери на совість виконати значення Хрещення, бо воно незгладиме. Навіть на суді печатка його буде видна або за тебе, або проти тебе.