7 березня 2028
вівторок · 23 лютого ст. ст.
Сщмч. Полікарпа, єп. Смирнського (167). Прпп. Іоанна, Антіоха, Антоніна, Мойсея, Зевина, Поліхронія, Мойсея іншого та Даміана, пустельників Сирійських (V). Прп. Олександра ченця, начальника обителі «Незасинаючих» (близько 430). Прп. Полікарпа Брянського (1620–1621). Сщмч. Павла Кушнікова пресвітера (1918). Сщмчч. Олексія Нікольського, Миколая Дмитрова, Михаїла Ражкіна пресвітерів і мч. Сергія Бородавкіна (1938). Знайдення мощей блж. Матрони Московської (1998).
Читання Святого Письма
На 6-му часі
На вечірні
Тропарі та кондаки
Священномученику Полікарпуглас 4
Тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д./ Сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Полика́рпе,/ моли́ Христа́ Бо́га,/ спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 1
Плоды́ словесныя Го́сподеви принося́, Полика́рпе му́дре, доброде́телей же́ртвы,/ те́мже и от Бо́га досто́ин иерарх просла́вился еси́./ Сего́ ра́ди днесь, просве́щшеся твои́ми словесы́,/ воспева́ем твою́ достохва́льную па́мять, сла́вяще Го́спода.
Блаженній Матроніглас 2
Тропар, глас 2
Богом умудренную блаженную старицу Матрону,/ земли Тульския процветение/ и града Москвы преславное украшение,/ восхвалим днесь, вернии./ Сия бо, света дневнаго не познавши,/ светом Христовым просветися/ и даром прозрения и исцеления обогатися./ Пресельница же и странница на земли бывши,/ ныне в чертозех Небесных Престолу Божию предстоит// и молится о душах наших.
Кондак, глас 7
К служению Христову/ от чрева матерня предызбранная,/ праведная Матроно,/ стезею скорбей и печалей шествующи,/ твердую веру и благочестие явивши,/ Богу угодила еси./ Темже, почитающе память твою, молим тя:/ помози и нам в любви Божии пребывати,// старице блаженная.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“І сказав Каїн до Господа: більший мій гріх, аніж можна знести” (Бут. 4:13). Чи можна було так говорити перед лицем Бога, суворого, звісно, у правді, але й завжди готового помилувати того, хто щиро кається? Заздрість затьмарила здорові поняття, злочин обдуманий зробив серце жорстокішим, і ось Каїн грубо відповідає Самому Богу: “Хіба я сторож брату моєму?” (Бут. 4:9). Бог хоче пом’якшити його кам’яне серце молотом строгого суду Свого — а він не піддається і, замкнувшись у своєму загрубінні, віддається тій долі, яку підготував собі заздрістю та вбивством. Те дивно, що після того він жив, як і всі: мав дітей, влаштовував сімейний побут і житейські відносини тримав; але печать відторгнення та відчаю все лежала на ньому. Виходить, що це справа внутрішня, яка звершується у совісті, із усвідомлення своїх відносин до Бога, під дією діл, пристрастей та гріховних навичок, які її обтяжують. Хай особливо уважно слухають це нині! Але заразом хай воскресять віру, що немає гріха, який перемагає милосердя Боже, хоча для пом’якшення серця, звичайно, знадобляться і час, і праця. Але ж — або спасіння, або загибель!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter